Не зважаючи на мій вже досить дорослий вік, я люблю перечитувати твори видатного письменника і поета Ред’ярда Кіплінґа, особливо історії про Мауґлі. Мабуть, «Книга джунглів» та «Друга книга джунглів» – це вічні твори, які повинен прочитати кожен, навіть якщо з якихось причин не зробив цього у дитинстві. Історії про Мауґлі, а разом з них і про Балу, Багіру, Акелу, Каа, Шир-Хана, мене захоплюють тому, що автору вдалось описати всі тонкощі і проблеми взаємовідносин природи і людського суспільства, возвеличити одвічні цінності: «природа знає краще», «у природі все взаємопов’язано», «у природі свої закони – не порушуй їх» тощо. Усі персонажі постають перед нами живими, активними і яскравими, з чудово переданими автором рисами характеру і власної натури, а джунглі представлені у всій красі й багатогранності. Основними моральними цінностями, які пропагуються, є дружба, почуття обов’язку і відповідальності, довіри і поваги до інших, братерства. У творах ідеалізується єдність усього живого, включаючи людину і дику природу, сміливість і здатність на самопожертву. Слід зазначити, що часто помилково закони джунглів вважають безкарними, анархічними й жахливими, але насправді у творах Ред’ярда Кіплінґа ці закони виявляються справедливими і гуманними, зокрема: поділитися здобиччю зі слабшим, не завадити полювати побратимові, дотримуватись кормової території, не чіпати і нагодувати матір з маленькими дитинчатами, не розсваритися, допомогти один одному, якщо «ми однієї крові, ви і я», оголосити перемир’я на час посухи, попередити джунглі про небезпеку та багато інших. Дане видання досить унікальне, особливостями, що відрізняють його з-поміж інших, є наступні: – вперше під однією палітуркою вміщені перекладені українською мовою нецензуровані і в повному обсязі вісім оповідей про годованця вовків та заключну дев’яту історію про Мауґлі «У лісі Рукх», яка не входила у «Книги джунглів»; – відновлено історичну справедливість щодо одного з головних героїв – пантери Багіри, яка за задумом автора є особиною чоловічої статі; – вжито літеру «ґ» у власних назвах, де потрібно; – книга має чудову обкладинку з золотим тисненням, оригінальні ілюстрації, які були вміщені у перших виданнях цієї збірки у кінці 19 ст. – початку 20 ст., спеціальний папір має властивість зменшувати контрастність твору і спеціально призначений для друку дитячих книжок. Особливо хочу зупинитись на оповіданні «У лісі Рукх». Воно було написано найпершим і лише потім була спроба самого автора пов’язати його з «історіями про Мауґлі» із «Книги джунглів», хоча в казці «Тигр!Тигр» Ред’ярд Кіплінґ мимохіть зазначав, що все життя Мауґлі не був самотнім, через багато років він став чоловіком і одружився, не зважаючи на те, що поклявся ніколи не йти жити з людьми. Головний герой постає перед нами дорослим дужим і зухвалим юнаком, який розуміє мову всіх тварин, є господарем джунглів, якого дуже поважають і підкоряються, а брати-вовки є постійними його супутниками. Однак, його тягне до людей, він співпрацює з службовцем департаменту Лісів та Лісівництва, маючи на меті мінімізувати негативний вплив людей на дику природу. Згодом він одружується і в молодій сім’ї з’являються діти, які мешкають у рідних йому джунглях. Описані джунглі та характер юнака дещо відрізняються від звичних нам. Крім того, дія цього оповідання відбувається у північному лісовому заказнику – дуже далеко від Сіонійської долини. Вирішувати, чи є Мауґлі з «Книги джунглів» тим самим юнаком з лісу Рукх, – справа кожного читача, але продовження історії читати досить цікаво…