Книга о том, как стремления, вера в себя и, главное, упорный труд, несмотря на все трудности, бедность и убеждения других, привели человека из низших слоев к невероятному успеху, дали ему понять, что те, кого еще недавно он сам почитал, считал высшим обществом, к коему так стремился, на самом деле лишь слепые буржуа, поклоняющиеся только общепринятому уставу, и совершенно не желающие воспринимать настоящее и новое. Этот невероятный роман рассказывает о поиске места в жизни, о муках любви и творчества, о коварной и непредсказуемой судьбе, а также о надежде и разочаровании. После прочтения остались очень сильные эмоции. Трагичный конец стал, наверное, изюминкой в конце. Эта история, очень непохожая на другие произведения Джека Лондона, точно не оставит никого равнодушным. Советую к прочтению.

"Мартін Іден" Джека Лондона - яскравий приклад живої, цікавої класичної літератури. Я боялася, що роман буде складним і нудним, але страхи були марними. За простим, і водночас захопливим сюжетом, криється дуже тонка, глибока і субтильна психологія. Чи можна стати інтелектуалом і знаменитим письменником, якщо ти моряк і робочий з простої сім'ї? Праця возвеличує душу, чи навпаки? Чи змінює любов людину, і чи варто ідеалізувати об'єкт свого кохання? Індивідуалізм і ніцшеанство чи соціалізм? У романі дійсно дуже багато тем, над якими читач може замислитись, мова гарна, вишукана, і водночас легка для сприйняття, достовірно виписані персонажі. Ми знайомимося з Мартіном Іденом - моряком, якого волею випадку "заносить" в буржуазну інтелігентну сім'ю, де він знайомиться з дівчиною його мрії, ангелом з плоті і крові, доцентом мистецьких наук - Руф'ю Морз. Після тривалих розмов про вірші, образотворче мистецтво і возвеличені теми, Мартін вирішує вирости до одного рівня з сімейством Морзів, стати достойною людиною. Після цього він починає працювати над собою так, як важко уявити: учить граматику, філософію за книгами з публічної бібліотеки, читає вірші, читає усе, що трапляється йому, а також пише, невпинно, натхненно, скорочуючи час сну до 4 годин на добу і працюючи по 19 годин на добу. Шлях, який проходить Марітн Іден від людини робочого класу до визнаного письменника і реалізованого генія чимось нагадує шлях Чарлі з книги Деніела Кіза "Квіти для Елджернона", і водночас вона багатогранніша. Моя улюблена книга. Раджу прочитати всім, адже вона дійсно захоплює.

Доволі незвичний для Джека Лондона твір - вовки (та й взагалі звірі) повністю відсутні, а саме з цим, на жаль, у мене й асоціювався письменник. Починала читати без будь-яких очікувань, але в кінці залишилась приємно враженою. Місцями здається, що деякі фрагменти твору занадто часто повторюються, але це компенсується цікавим трагічним сюжетом. Якщо ви читали та любите "Квіти для Елджернона" Деніела Кіза, то вам скоріш за все сподобається і цей роман - книги дуже різні, але водночас такі схожі. Щодо самого примірника також претензій нема.