Фантастична історія, яка знову показує наскільки Ґ. Ґ. Маркес насллоджується написанням творів. Також, раджу це видання – приємний колір сторінок. Для мене, у Маркеса є декілька видів атмосфери в історії: "Полковнику ніхто не пише" = "Опале листя" і т.д. То цей твір в мене проасоціювався з "Зустрінемося у серпні". Магічний реалізм, морська тематика, захопливий, але плавний сюжет – ідеально.

Сюжет зосереджується на виживанні одного матроса, який після аварії військового корабля опиняється сам на плоту у відкритому морі. Історія розгортається день за днем - без прикрас і героїзації, через фізичне виснаження, спрагу, голод і поступове руйнування ілюзій. Атмосфера напружена й аскетична - море постає не романтичним простором, а байдужою силою, що повільно стирає людину. Персонаж розкривається через дрібні деталі поведінки, страхи й короткі спалахи надії, а не через пафосні вчинки. Для мене ця книга цікава як документальний трилер і водночас викриття - проста за мовою, холодна за тоном, вона залишає сильне відчуття самотності й правди, яку незручно було почути.