Як ви ставитесь до класики? Чи часто звертаєте увагу на новинки-переклади творів, котрим, кгм, добрих півтори сотні років? Чи можна знайти у них щось таке, що, уявіть собі, перегукується з реаліями 21-го століття? ,,Мара" -- один з найвідоміших романів класика румунської літератури 19-го сторіччя Іоана Славича. Саме цей письменник розпочав традицію описувати життя своїх сучасників, що, погодьтеся, дуже цікаво, адже таке чтиво -- ще та ,,машина часу". Яким був тодішній політичний устрій, простий народ та побут, що хвилювало ,,маленьких" людей і які були їхні моральні пріоритети та мрії -- усе, як на долоні. Прекрасна мова викладу, відмінний переклад та драматичний сюжет приковують до сторінок книги, і навіть нечисленні одруківки абсолютно не муляють око. Маленьким мінусом, вважаю, є лише те, що автор не надто вдається в описи тодішніх жител, одягу, страв -- я дуже люблю такі етнографічні ,,фішки"! А також дуже була б рада почерпнути хоч щось з фольклору та мистецтва румунів! Загалом, ,,Мара" -- твір у дусі реалізму, глибокопсихологічний та, я б сказала, роман-виховання. Завдяки йому можна скласти побіжне враження про світогляд простої людини, мешканця Трансильванії, у другій половині 19-го століття. Щодо пізнавальних цікавинок, підкреслила для себе, як називається перше вино сезону, який одяг чи ненайшанованіший у румунів, а також, як називаються люди, що займаються сіллю. ,,Мара" -- це історія про переплетіння доль румунки Мари та її двох дітей із сім'єю німця Хубара та старости Бочоари. Це своєрідна сімейна сага, за перипетіями вагань та рішень героїв котрої стежити абсолютно не нудно, коли переживаєш геть за усіх та щиро радієш, коли усе налагоджується, як і має бути в кожній родині.