Да, не многие романы проходят такую большую проверку времени как прошел великий приключенческий роман за авторством Джонатана Свифта "Путешествие Гулливера". Роман который был написан почти четыреста лет назад, еще в то время стал большим хитом и был популярным по всему миру, а сейчас же, в нашем 21 веке, этот роман заслужено восседает на полках мировой классики. Роман который рассказывает о невероятных приключениях обычного мужчины, который против своей воли ввязывается в водоворот различного существования, захватывает читателей с первой же минуты, страницы и главы. Лемюэль Гулливер попадает в различные места - страну лилипутов, гигантов, летающий остров с умными людьми, а также в страну которой правят умные и образованные лошади. Он испытывает на себе множество трудностей и невзгод, но всегда идет дальше надеясь вернуться к себе домой. Этот роман интересно читать как в детстве, так и во взрослом возрасте. В детстве ты воспринимаешь его как увлекательное и, в чем-то, магическое приключение, а перечитывая в более взрослом возрасте, ты подмечаешь тонкую сатиру и аллюзию на современный автору мир, а в частности Европу.

Цей роман написаний ще у далекому сімнадцятому столітті. Він витримав не одне видання і дійшов до нас саме таким, яким є сьогодні. І це роман Джонатана Свіфта ,,Мандри Лемеля Гуллівера''. Сюжет розповідає нам про чоловіка на ім'я Лемюель, котрий під час невдалої експедиції зазнав катастрофи і опинився на незнайомому острові. Саме там починаються його пригоди. Розповідь поділена на три частини, оскільки Гуллівер відвідав три дивні країни: країну ліліпутів, велетнів і розумних конів. На перший погляд книга Джонатана Свіфта видається лише казочкою для дітей, проте насправді це досить гостра сатира на суспільство і владу Англії сімнадцятого століття. Головна ідея цього твору полягала в тому, аби викрити і висміяти усі людські вади: жадібність, заздрощі і зарозумілість. Мені ця книга сподобалася ще після першого прочитання у школі. Тоді я також сприймала її як цікаву розповідь, а не як сатиричний роман. Лише зараз я змогла роздивитися крізь рядки книги критику і висміювання автором устрою влади. До речі слово ,,ліліпут'' є авторською новинкою, до Джонатана Свіфта це слово ніхто і ніколи не вживав. Отже, цю книгу рекомендую. Вона підійде для читання як дітям, так і дорослим і у кожному віці сприйматиметься по-різному.