Ця книга дуже легенька для читання. Вона може заполонили душу читача будь-якого віку. Цікавий той факт, що Луїза Мей Олкотт писала цю книгу опираючись на досвід свого власного нелегкого життя. У книзі розповідається про пригоди чотирьох маленьких дівчат, які дорослішають протягом сюжету, справляються з перешкодами, що трапляються в них на шляху. Сюжетна лінія дуже цікава та захоплююча. Любителям літератури дев'ятнадцятого століття має сподобатися. Наприклад, я дуже люблю книги такого типу. Вони дають змогу зануритися в атмосферу тієї доби романтизму. Жахливий той факт, що програма зарубіжної літератури не приділяє великої уваги такій чудовій книзі.

Прочитала книгу після геніального фільму. Роман показує нам з одного боку життя простої сім'ї, яка втративши свої статки не занепала духом. З іншого боку - це історія з глибоким змістом. Кожен персонаж показаний по-своєму, кожному герою надана своя частина. І від цього книга читається дуже легко. Переживання сім'ї, її життя, переплітаються з часом війни, коли не все може бути так, як того хочеться. Книга вчить переживати, підтримувати, розуміти один одного, думати над своїми вчинками, любити просто так, поступатися своїми принципами і бажаннями заради інших. З одного боку так багато болю, а з іншого - невимовне щастя і любов. Однозначно рекомендую до прочитання.

Это удивительный роман о детстве, юности и взрослении четырех сестер. Они живут с матерью, терпят нужду из-за войны, но при этом не теряют оптимизма, ищут новые приключения и стремятся к осуществлению своих целей. Интересно, что у сестер совершенно разные характеры, поэтому, наверняка, в какой-то из девушек можно найти знакомые черты характера и самим читателям. Так у меня и случилось. Несмотря на то, что эта книга позиционируется как детская литература, я бы все-таки посоветовала читать её либо в подростковом возрасте, либо будучи взрослой. Конечно же, это книга для девочек и не важно, в каком они возрасте. Сам роман очень добрый и поучительный. На первом месте здесь семья, сестринские отношения, а уже фоном идет любовная линия. Как это часто бывает в жизни, те, кого мы любим, не любят нас. Точно также получилось и с героинями этого произведения. Луиза Мэй Олкотт включила в этот роман некоторые воспоминания из своего детства и юности. Жаль, что она не захотела сделать хэппи энд для главной пары этого романа, но и её видение истории получилось весьма интересным. Кстати, у этого романа есть продолжение, причем, не менее удачное. Советую прочитать эту книгу, так как она ярко иллюстрирует семейные ценности, отношения между мужчиной и женщиной, женскую дружбу и амбициозные цели, которые могут возникать не только у мужчин, но и у юных девушек.