Дуже мила історія про маленьку відьмочку. Вона, маючи характер і природну допитливість, вирушила на свято дорослих відьом. Їм це не сподобалося і щоб заслужити собі право брати участь у святі нарівні з дорослими, відьмочці призначили іспит. Весь рік вона має витратити на те, щоб стати гарною відьмою. І тут починається найцікавіше! Адже, як виявилося, добрі відьми роблять лише погане, але нашу героїню про це не просвітили. Шикарне закінчення. І надія на те, що добро переможе зло!

Отфрід Пройслер – мій улюблений ще з дитинства казкар, і я тішуся, що можу купити прекрасне ілюстроване видання, щоб перечитати підзабуту історію про Маленьку Відьму. Одного разу Маленька відьма відвідує зліт у Вальпургієву ніч, на який вона не мала потрапити, адже вона ще маленька і недосвідчена. Ага, маленька. У 127 років. Їй дають завдання виправити свою помилку - навчитися чарувати і стати хорошою відьмою. Стати хорошою відьмою – це як? Це допомагати, підтримувати, бути доброю і людяною? І тоді вона зможе бути учасницею зльоту на Лисій горі? Протягом наступного року Відьмочка вчиться бути доброю, допомагати маленьким, загубленим, бідним. В цьому їй допомагає її друг і порадник Ворон Абрахас. Абрахас - надзвичайно колоритний персонаж. Казка про перемогу добра і моральності. Читається надзвичайно легко, захопливо, ми з дитиною не раз перечитували. Процес дорослішання і процес становлення Маленької відьми є не лише повчальним, але й вельми захопливим для юного читача. Для дорослого, втім, теж. Німецький письменник гарно інтерпретує фольклор і германську міфологію, розглядає цінності і дуалізм добра і зла під новим кутом. А ілюстрації українського художника роблять процес читання невимовною насолодою.

Маленька відьмочка Пройслера – один із моїх найулюбленіших казкових персонажів. Книгу про неї я читав у своєму дитинстві, а тепер, завдяки видавництву «Ранок» – її читають мої діти, і повірте – вони від неї у захваті. Взагалі, я вважаю, що автор вчинив мудро та далекоглядно, коли вирішив зробити головним героєм своєї повісті персонажа так би мовити негативного. Та вся справа у тім, що головна героїня ще маленька (адже для відьми 127 років – це взагалі не вік), так само як і читачі на яких розрахована книга. І коли найменші діти читають, що ця мила та дотепна відьмочка вчиняє добрі речі, хоча інші відьми чекають від неї прямо протилежного – починають усвідомлювати, що те, ким ти є, ще не робить тебе негідником. Більш того, якщо від тебе очікують якоїсь капості, – наприклад твої ровесники-розбишаки, – ти зовсім і не зобов’язаний їх вчиняти, йдучи у них на поводу. Отож, історія про маленьку відьмочку та її вірного ворона – напевно, чи не одна із найдобріших та позитивних казок, що мені зустрічалися. Вона просякнута душевним теплом та легким гумором, що робить її ідеальною для спільного читання дітей з батьками. Тим паче, що найменшим дітям потрібно буде роз’яснити: як так, що відьма, котра мріє стати "хорошою відьмою", на противагу тому чого від неї очікують – вчиняє добрі справи. Тож бо, ми маємо чудову казкову повість з нетиповим головним героєм та, безліччю кумедних пригод, які навчать вашу малечу бути добрим, хоробрим та відповідальним. Принаймні, закладуть основи цих рис характеру, а це – вже чимало. В будь-якому разі – ви не пожалкуєте, що придбали цю невеличку книгу своїм дітям. Я дуже радий, що наші вітчизняні видавці продовжують дарувати нам твори, котрі ще я читав у своєму дитинстві, майстерно перекладаючи їх українською мовою, зберігаючи при цьому весь шарм та колорит першоджерела, і наповнюючи його чудовими ілюстраціями. Надіюсь, що це видавництво не зупиниться на першій казці Пройслера та, з часом, видасть і ще дві – «Маленького привида» та «Маленького водяного», які теж заслуговують на увагу наших дітей.