У автора цієї книги Максима Одарюка є мрія, мрія про світ без війн. Він вірить, що колись таке станеться і люди усвідомлять, що війна, то не є вихід, то не є ріщенням проблем. Війна -- то горе, то сльози, то біль, то смерть. Ї поки війни існують, ми вимушені про це думати, казати, писати. Тим паче ми знаходимся у середині цієї потвори, ми змушені брати участь у війні. Хтось став солдатом, хтось волонтером, хтось воює на інформаційному фронті, а хтось лікує душі людей. Та об'єднує нас одне -- війна, і у кожного вона своя.