Журнал, який доведе Вам, що українська історія - фантастично цікава.

Всередині теми, які оминають підручники з історії, доповнені архівними документами, інфографікою, унікальними давніми світлинами, які редакція збирала у старожилів впродовж п'яти років.

Історії українців, які досягли успіху у світі, не зреклись свого коріння, але на Батьківщині залишаються маловідомими, про військові перемоги та поразки і уроки, які ми з них можемо винести.

Мандрівки селами та містами, з якими пов'язані відомі події з історії.

Інтерв'ю із знаменитими українськими вченими, письменниками та діячами…

Тема номеру – смерть в українській історії:

• чому приходила смерть і як, згідно уявлень наших предків, її треба було зустріти – розвідка письменниці Галини Пагутяк;
• що штовхало жінок на вбивство власної дитини: дітозгубництво в українській історії на прикладі однієї судової справи з-під Полтави;
• як у 1828-му чиновники Севастополя, прикриваючись нібито епідемією холери, закрили місто на карантин на цілий рік і спровокували голодний бунт;
• воякам Української Галицької армії епідемія тифу у 1919-му видавалась “пеклом на землі” – шокуюча стаття “Замість шпиталів – гори трупів”, ґрунтована на спогадах військових;
• як масові втрати в історії вплинули на національну свідомість українців – інтерв’ю з відомим психіатром Олександром Фільцом;
• гуцули і їхні поховальні обряди, які суттєво відрізнялись від решти України – у тексті “Смерть і довкола неї”.

Радимо звернути увагу ще на такі статті:

• якими є українці: як змінювались наші цінності за останні кілька століть – інтерв’ю з аналітиком та стратегом Євгеном Глібовицьким;
• Анна Ярославна і національний міф: чи справді вона привчила французів до ванни і була найосвіченішою європейською королевою того часу?
• неймовірна історія життя доньки українських емігрантів Юлії Муллок, котра стала останньою принцесою Кореї;
• як шпигуни Російської імперії нав’язували мешканцям Галичини та Буковини ідеї панрусизму і опіки “старшого брата” – у матеріалі “Зрадник по неволі”;
• репортаж із Сумщини, де мешкає крихітна етнографічна група – горюни – які походять з середньовічного сіверянського населення;
• лікарня для божевільних на львівському Кульпаркові, що стала прикладом витонченої архітектури – фоторепортаж та історія закладу.