«Люна» – це не повість про собаку, хоча і про собаку, та й не одну, там також є. Це пронизлива збірка коротких текстів, кожен з яких проникає глибоко всередину і потім довго не відпускає.

Тексти збірки дихають кожним словом, читаючи їх, чуєш спів птахів, шелестіння трави, намацуєш жорстку кору старих дерев чи пухнасте хутро сусідських котів.