Мабуть, цей статус прагне отримати кожен. Бажано на все життя. Я читала цю книжку протягом тижня виключно в машині по дорозі на роботу. Приємна, добра, світла - саме такі епітети можна використати, щоб її описати. «Людина, що хотіла бути щасливою» - роман про вибір, вміння ризикувати, сенс життя, улюблену справу, готовність людини приймати зміни та брати ініціативу у свої руки. Це книга про любов до себе та вміння діяти у власних інтересах. Головний герой, Жуліан, зовні абсолютно щаслива людина. Він молодий, розумний, досвідчений, має роботу, здоров’я… Багато чого, окрім внутрішньої гармонії та задоволення власним життям. Він подорожує на о.Балі та знайомиться з місцевим мудрецем, на ім'я Самтьян. Балійський цілитель душ поступово допомагає Жуліану пізнати себе та розвити ті навички та якості, яких йому бракувало. Насправді це унікальна розповідь, оскільки вона поєднує в собі дві протилежності: вона про загальне і конкретне водночас. На прикладі головного героя Л.Гунель розповідає про те, як робити перші кроки на шляху до втілення своїх мрій в життя. Це книга про вміння людини максимально використовувати свої знання й таланти. Самтьян розповідає Жуліану теорію питання, а після відправляє його у світ на практику. На перший погляд, завдання мудреця легкі та абсолютно безглузді, але невдовзі користь його вправ стає зрозумілою. Від цієї книги я нічого не очікувала, тому вона мене не здивувала та не розчарувала. Ставлю оцінку 4 з 5, бо - на цих сторінках представлено багато цікавих кейсів (враховуючи маленький обсяг книги), - рецепти автора досить універсальні, - події розвиваються швидко, - автор чудово передає атмосферу о.Балі, - книжка сприймається легко. В книзі багато діалогів, які досконало балансують з супутніми їх описами. Мова перекладу проста, розрахована на масового читача. Нічого нового я не дізналась, але отримала порцію оптимізму та гарний настрій. Можу рекомендувати не вимогливим читачам для релаксу, наприклад, для читання на пляжі або в дорозі, як я.

Не читала книг даної авторки, і дарма. Така легка історія, просто захват. Тепер прочитаю всі. Головний герой Жуліан - звичайний викладач, який почувався цілковито нещасним. Але зустрівшись на Балі з мудрим цілителем душ Самтьяном, життя змінюється... навіть не життя, а сприйняття себе і того, як потрібно жити. Книга вчить розуміти себе, переосмислити життя і бути справді щасливим. Після прочитання, чесно кажучи, захотілося самій полетіти на острів Балі і познайомитися з таким мудрим чоловіком. Дуже легко читати такі книги, приємного формату, легкого написання, прочитано за декілька годин. Нижче цитати, які запали в душу. ✔️Якщо ви ні від чого не відмовляєтеся, ви утримуєтеся від вибору, а відтак від життя, яке прагнете мати. ✔️Справжнє щастя можна лише збагнути. ✔️Що більші зусилля, то сильніше щастя, яке залишається з вами довше. ✔️Життя - усе, що завгодно, тільки не довершеність. ✔️Любов - це найкращий спосіб домогтися змін в іншій людині. ✔️Хай би яким було ваше життя, це завжди наслідок ваших рішень. ✔️Часом маленькі рішення тягнуть за собою неймовірні наслідки, перевертаючи наше існування.

Лоран Гунель відмінний письменник. До того ж він фахівець з психології розвитку особистості. Він нам пропонує ознайомитися з гіпотетичною ситуацією. Чи можна перетворити найщасливіший народ на планеті в самий нещасний? Головний герой втратив свою дружину. Як йому повідомили, її вбили люди з племені, що живе в сельві річки Амазонки. Він був у нестямі від злості і відчуття несправедливості, тому вирішив відправитися туди, щоб зробити своє зло. Він був за професією викладач філософії в університеті. Тому спосіб помсти був обраний дуже підступний і жорстокий. Ми знайомимося з людьми, які завжди живуть з посмішкою на обличчі, яка б біда не трапилася. Більш того, вони не бачать нічого поганого ні в чому. Ні в зламаній хатині, ні в зламаній зброї, ні в дощі, ні в забрудненій білизні. Вони завжди вірять у хороше. Але філософ знайшов спосіб змінити погляд на життя у цілого народу. Досить почати з самого малого. Наприклад, збирати погані новини. Навіть найдрібніші і сповіщати всіх про це. Потім почати виділяти окремих людей, щоб викликати в них самих гординю, а в очах інших заздрість. Прочитайте, побачите до чого це призвело.