Книжечка оповідає про почуття любові та відповідальності, про те, як людина виявляє себе справжньою найчастіше у ставленні до дітей. А ще ми можемо зблизька, з неісторичного боку, подивитися на Блаженнійшого Митрополита Андрея Шептицького, якого діти України називали Татусем. І якому писали зворушливі листи, фрагменти з яких використано у творі. Тепле, щире оповідання розкриває нам, що таке справжня Любов, любов батьківська, любов безкорислива, показує, як може любити благородне, велике, гарне серце тата. Так можемо собі тільки уявити, як любить нас Небесний Татусь Господь Бог.