Напевне, якби не знання того, що ця книжка є приквелом “Сексу і міста”, я б напевне її не читала. А ще якось так сталося, що я не знала, що ще є перша частина, “Щоденник Керрі”, і почала зразу з цієї. І думаю, нічого не втратила, бо все починається з першого дня Керрі в Нью-Йорку, коли вона знала тільки Саманту зі всієї четвірки, але вони ще навіть не були подругами. Потім вона ще знайшла Міранду, і вони вже більш-менш здружилися до кінця, ну а Шарлота з'явилася вже в самому кінці. Взагалі, це історія про те, як Керрі знайшла перше кохання в Нью-Йорку, і як почала писати свою першу п’єсу. І як поселилася в маленькій квартирі на Манхетені, познайомилася з різними знаменитостями, зіткнулася з першими невдачами… Але щось я не особливо симпатизувала їй 17-літній, надто дитяча і наївна. І про Міранду я дізналася багато чого цікавого… Проте книжка читається швидко, цікаво читати про Нью-Йорк 80-х і про цінності і розваги тодішніx людей. Однозначно маст-рід для поціновувачів “Сексу і міста”, ну ж цікаво, як все починалося!