Книга Листи з екватора

4
4
Код товара: 580228
Формат
Язык книги
Издательство
Год издания
Описание книги

«Ти ж лишень пиши мені листи, чуєш?!» – гукала мама навздогін, коли ми з Галею були вже однією ногою в літаку. Отак і розпочиналася моя африканська писанина. Перший рік нашої місіонерської служби в Уганді описано тут, під обкладинкою. Але це не просто книга. Вона живе, дихає й розповідає сама про себе. З її сторінок на вас дивляться мільйони крихітних ґудзиків-оченят, голодних до їжі та любові. Невеличкий стос листів розповість про уривки життів, дива і неймовірні пригоди та допоможе торкнутися душею до простягнутих долоньок маленьких мешканців великої Африки. Тож гайда у подорож красивими просторами й захаращеними вуличками. І не лякайтеся, якщо котресь із чоколядних дітлахів вигулькне з-за рогу та вчепиться за руку. Просто їм теж цікаво! Ну що, ви готові?!

Із передмови

«Щоденник маленьких кроків. Кожна велика історія починається з маленької мрії. Велика історія Ані почалася з її крихітної – і крихкої, спершу зовсім несміливої мрії про далеку землю, де страждання й незіпсута велич переплетені так тісно, що аж нестерпно стає про це думати. Ці листи – такі собі щоденникові нотатки, зарубки на дерев’яних одвірках про те, як зростала маленька віра. Конспекти Батькових уроків на щодень. Польові спостереження за Його дивами. Буденні слова – сповнені простоти, відкритості, наївної, дитячої довіри, яку так цінує в нас Бог.

Пам’ятаю, з яким трепетом я читала першого листа від мами, яка поїхала місіонеркою до Кенії, щойно пересвідчилася, що мій чоловік став мені справжнім прихистком (мама мріяла стати мі- сіонеркою, ще коли я була геть малою, але мудро постановила собі спершу мене виростити). Вона писала: «Я дуже хочу, щоби ви приїхали сюди. Але мусите знати, що це небезпечно. У цю землю неможливо не закохатися».

Коли мама повернулася, мені було трохи сумно, що я більше не отримуватиму таких листів, не ґуґлитиму, як же виглядає та «бода-бода», не уявлятиму перед сном людей, про яких мама розповіла, не переглядатиму пошту зі звичним пригодницьким хвилюванням. Але тепер у мене є книжка Аниних листів. І вони такі ж, як і мамині, – прості та глибокі, гарячі, добрі, сповнені любові, сповнені Божого милосердя, котре здійснюється крихітними дівчачими руками відважних «музунгу».

Ці листи – то щоденник маленьких кроків. Із яких виростає кожна велика історія. А я чогось певна, що історія Ані буде саме такою».

Надійка Гербіш

Характеристики
Издательство
Количество страниц
120
Отзывы
4
4
Юлія Романівна Коваль
18 июня 2018 г
Книга про життя місіонерки
Купувала книгу із бажанням почитати про подорожі молодої людини, але книга скоріше про емоції. Анна Яременко переносить в Африку читача через призму своїх емоцій, хвилювань та сподівань. Вона намагається стерти більшість стереотипів про цей континент розповідями про місцеве нелегке життя, а особливо звернула увагу на непросту релігійну місію. Тому складається враження, що всі оповідання оповиті релігією. Книга написана в форматі дівчачого щоденника, де кожна оповідь - це листи подрузі. Найбільше здивувала в книзі оповідь про те, як місцеві діти навчаються просто неба в школі. Африканські звичаї та традиції в дусі шаманства та анімізму, які переплелися із сучасними течіями християнства дещо дивують. Фотовкладка всередині книги дуже доречна і найкраще передає дух описаних подій. Вона прекрасно доповнює зміст книги. Загалом книга мені сподобалась, але я сподівалася отримати більше інформації про подорож цим континентом. Книга сподобається тим читачам, що люблять сучасну мемуаристику.
Галина гришина
28 июня 2017 г
Пірі-пірі
Знаєте, як по-африканські буде "часник"? Пірі-пірі, якщо вірити авторці Анні Яременко, яка в рамках циклу "Теплі історії" вирішила розповісти про свій месіонерський досвід одразу в двох країнах - Уганді та Кенії. Хоча сама авторка весь час узагальнює своє місцеперебування, називаючи його Африкою. Африка Ані Яременко — це безмежний світ, в який вона радо запрошує кожного читача. Взагалі, писати книги по мотивам своїх подорожей десь на кінець світу — особливе мистецтво. Яременко, як на мене, не зовсім вдалося витримати баланс, який дозволяє тримати читача в напрузі до останньої сторінки. Та й, здається, авторка не ставила собі такої задачі — ця книга скоріше написана для "своїх", книга одного дня. Так вважала я, поволі гортаючи сторінки — щось пропускала, щось читала. І таки дочитала цю книгу до кінця. А дочитавши, щиро позаздрила авторці — все-таки вона дуже смілива і талановита дівчина. А її африканський досвід вартий того, щоб про нього розповісти українцям, бо не кожен відважиться лишити затишний будинок, перспективну роботу, аби поїхати у невідому країну розповідати людям про Бога.
Юрко Лавренюк
21 марта 2017 г
Це не "подорож"
Чесно кажучи, купуючи книгу я уявляв далеку Африку, екзотичну країну, чужі традиції, локації... подорож, в кінці кінців. І зовсім не надав значення тому, що книга з серії "Теплі історії". А треба було. В книзі є плюси, але для мене там було більше мінусів. Приторність. "Листи з екватора", як на мене, чудово вписуються в серію "Теплі історії", цільова аудиторія якої - дівчата - будуть на всі сто задоволені. Але мені ця приторність, ну зовсім, не сподобалася, я ніби пив чай з п'ятьма столовими ложками цукру. Нуднуватість. Деякі розділи викликали в мене майже відчай. Дочитуючи до кінця абзац, я вже не пам'ятав з чого він починався. До фінішу я, можна сказати, доповз. Часті згадки про бога. Я проти нього нічого не маю, але в той же час, я далекий від теми релігії і божої благодаті, тому і похвали діянням всевишнього (особливо в країні, де діти вмирають від голоду) не викликали в мене захвату. Попри це, книга має плюси. Стиль. Анна Яременко пише як "матьора" письменниця. Принаймні, таке в мене склалося враження. Я був абсолютно задоволений набором і послідовністю тих слів і розділових знаків, що бачив на сторінках книги. Теми. Авторка показує, що ті негаразди, які ти, пересічний читачу, вважаєш негараздами, не є такими. То скоріше звичайне ниття розбещеного відносними розкошами пересічного обивателя, який зазвичай просто не помічає того, що для дітей з Уганди є непомірним, а часто і недосяжним щастям. У підсумку, попри те, що я в книзі побачив більше мінусів, вона все ж хороша, але просто не для мене. Потрібно уважніше читати анотації і звертати увагу на нюанси)
Возникли вопросы? 0-800-335-425
Cвязаться