Я думаю, нет такого человека, который бы в наши дни ни разу не слышал об, наверное, наиболее известной украинской писательнице - Лесе Украинке. Лично мне из её творчества больше всего впечатлила именно "Лісова пісня", хотя драмы я не очень люблю, мне больше по душе эпос. Произведение написано легко и просто, вы не потеряетесь в огромных предложениях и абзацах. Сюжет рассказывает о лесной мавке, какая не послушалась своего дедушку и влюбилась в человека по имени Лукаш. Он вместе со своим дядей решили поселиться в лесу на лето. Эта драма-феерия делится на три действия и отношения главных героев в них совершенно разные. Если в первом действии они были легкими как ветерок весной и теплыми как солнечный луч, то во втором из-за матери Лукаша им приходится встретиться с трудностями. Лукаш не замечает её, позволяет матери издеваться над ней. В третьем же действии всё достигает своего пика, появляется Килина, какая хочет всё испортить в их отношениях. Сюжет очень захватывающий, от начала до конца, а сам конец крайне трогательный и не оставит вас равнодушными.

Історія кохання дитини природи, Мавки, та дитини людей, Лукаша - це поєднання непоєднуваного. У такому "нерівному" коханні, хтось один завжди кохає непомірно сильніше, ніж інший. Мавка хоч і належить до світу надприродного, "нечисть", та все ж світла в ній безмірно: вона не вміє кохати в півсили, вона повністю віддається цьому новому для неї почуттю і ставить добробут коханого вище за свої інтереси. Лукаш - "солом'яний дух": він близький до світу мистецтва і тому легко приймає та закохується в Мавку, але одночасно з тим він людина і соціальні норми та обов'язки впливають на нього значно більше, ніж здається на перший погляд. По суті, то Лукаш - це єдина дійова особа цієї драми, яка буде змінюватися протягом прочитання: спочатку він щирий і добрий, потім прохолодний до коханої і зраджує її кохання, а вкінці - розкаюється за свої вчинки та нічого вже не змінити. Мавка - "нечисть", незмінна до кінця: навіть зрада не зчерствила її серця і не загасила її кохання. Вона прийшла допомогти Лукашу навіть з царства Того, хто в скалі сидить! Це кохання сильніше за неї і сильніше за смерть. Драма-феєрія дуже сподобалася, а Леся Українка надзвичайно талановита авторка гідна визнання, яке має.

Знаєте таке відчуття, читаючи щось, наче автору самому не подобається те, що він пише і робить все, аби це швидше закінчилось і він видасть закінчену книгу. Не вистачає щирості ні у словах головного героя, ні у його діях. На жаль, таке трапляється дуже часто. Але це не про драму-феєрію "Лісову пісню" Лесі Українки. Я б назвала це шедевром. Авторка наскільки уміло передала почуття головних героїв, що не лишалось нічого, окрім повної віддачі себе цьому твору. Після читання "Лісової пісні" у мене навіть з'явилось відчуття, ніби я щойно пережила власну трагедію кохання. Ця книжечка містить у собі не тільки драму-феєрію. Поряд з нею розміщені ще й деякі вірші Лесі Українки, що також не залишать нікого байдужими. Щодо "Лісової пісні", то ще хочу додати наступне: авторка дає нам можливість зрозуміти нашу людську заземленість. Ми її набуваємо або з часом, і шансів врятуватися вже майже не має, або є такими із самого початку. Окрім всього, зазначеного вище, хочу сказати кілька слів і про оформлення книжечки. Обкладинка моє згини, які дуже зручно можна використовувати у якості закладинок. Ілюстрація обкладинки також не залишає байдужою.