У рецензії до Лисого я помилилася і назвала Лелю Лесею, тому дуже вибачаюсь перед нею. Це одна з тих небагатьох других частин трилогії, яка нічим не поступається першій, а, на мою думку, є навіть вдосконаленням, що дуже приємно. У центрі історії знову Леля і Лисий, проте певний акцент вже робиться на дівчину, розкриваються її здібності і таємниці. Сюжет в своїй основі має підготовку села до захисту від нападу вовкулаків, а також пошуку злодіїв та небезпеки, яка чатує як у селі так і за його межами. Друга частина книги розказує також про подорож Лелі і Лисого за нею до одного села, де їх ніби чекали вже давно. І ще одна сюжетна гілка, що вражає своєю непередбачуваністю. У цій книзі також розкривається тема кохання Лелі і Лисого. Дуже гарно і чуттєво. Фінальна сцена ночі захисту від вовкулаків і зустрічі вранку вразила мвоєю мовчазною промовистю. "Хто не плакав за своїм коханим". Книга пречудова. Дякую видавництву та автору за прекрасну історію та рекомендую до прочитання. П.с. ілюстрації неперевершені. Я могла роздивлятися іх по п'ять хвилин. Аплодисменти майстерності художника