Із п"яти можливих балів, цій історії сміливо ставлю п"ять. Лише хмари танцюють з зірками - це цікава і сповнена трагізму історія одинадцятирічної дівчинки Марії, у якої помирає молодший братик Пільтен, мати занурюється у власні горе і переживання, батько прагне з усіх сил допомогти дружині, а дитина залишається один на один зі своїми страхами і болем. Ця книга проте, що мовчання породжує непорозуміння, непорозуміння відсторонення, відсторонення байдужість. Чому варто прочитати дорослим? Історія розповідає, наскільки важливим є спілкування батьків з дітьми. Діти завжди мають безліч запитань, їх уява немає кордонів, і якщо не допомагати їм знайти відповіді на свої питання, наслідки можуть бути згубними. Проте, як важливо дітям чути, здається само собою зрозумілі, але насправді дуже важливі слова, як "я тебе люблю", "я завжди буду поряд", "я все зрозумію" і т.д. Чому варто прочитати дітям? В книзі підіймаються питання смерті з погляду дитини. Яскрава історія дружби, міркування про буденні справи дорослих. А також, проте, що для того, щоб отримати відповіді на питання, потрібно не боятись їх задавати.

В повісті "Лише хмари танцюють з зірками" розповідається про переживання одинадцятирічної дівчинки Марії, у якої помер молодший брат. Показана динаміка розвитку відчуттів, страхів і думок молодої людини, яка переживає горе втрати. Хоча в книжці вказано, що цільова аудиторія для неї є читачі середнього шкільного віку, на мою думку, її буде корисно прочитати і дорослим. По-перше, втрату близької людини важко пережити і сприйняти в будь-якому віці, а не тільки в дитячому. Навпаки, інколи дорослим ще важче. Так сталося і з мамою головної героїні, яка в своєму горі за померлою дитиною мало не зруйнувала життя дочки і навіть всієї своєї сім´ї. По-друге, авторка звертає увагу читача на деякі "особливості" спілкування в сім´ях, які тільки посилюють печаль і непорозуміння. Такі як, формальність спілкування, замовчування головних тем, емоційна відстороненість. І, по-третє, чого вчить ця книжка, що горе, навіть найчорніше, не триватиме вічно і колись темряву смутку осяє промінь щастя. Найголовніше - свідомо шукати можливість допомогти іншим, бути поряд, щоб разом пройти важкий період. Ця книжка може допомогти вам краще зрозуміти себе та оточуючих. Це не розважальне чтиво і тут немає якогось захоплюючого сюжету, але свій читач її знайде - діти чи дорослі. Вдячна ВСЛ, що випускають і такі "терапевтичні " книжки.

На самом деле, книга тронула меня. Прежде меня покорила экранизация, и я думаю, в некоторой мере и это повлияло на мои впечатления. Брат Марии, Пилтен, умирает от рака всего в девять лет. Мать после этого сама заболевает и полностью изолируется от общества, борется с жестокой депрессией. Отец еще старается сохранить семью, но дается это ему нелегко. Поэтому на летние каникулы Марию отправляют к родственникам. Находясь у бабушки и дедушки в Бергене, она встречает Джейкоба - особенного и разговорчивого мальчика. Чтобы не говорить о смерти Пилтена, она лжет ему, рассказывая, что у него все хорошо. Все же, Джейкоб узнает правду. Он помогает Марии пережить боль утраты, найти в себе силы - жить дальше. Сама же девочка, проявив мужество и сильную любовь, помогает справиться с горем своей матери. У которой, казалось «единственным движением было сердце, которое стучало где-то далеко внутри». В книге «Лише хмари танцюють з зірками» наблюдается и грустное, и приятное. Грустное - мысли главной героини об утрате братика, приятное - дружба, которая у нее и Джейкоба все сильнее с каждым днем. Интересно было читать философские размышления Марии о жизни, о космосе и созвездиях. Много ключевых, увлекательных тем! Только облака движут звездами - это сильная книга смерти и скорби, о том, как дети должны обращаться с взрослыми, и как взрослым не всегда удается делать то, что правильно. Это просто удивительно сильная книга, которую я, очень вероятно, прочитаю еще несколько раз. Лиан пишет изумительно! Я полюбила всех ее персонажей, у каждого есть отличительные черты характера. И неважно, что роман «Лише хмари танцюють з зірками» написан на очень простом языке, он все равно для меня глубокий и эмоциональный. В этом свете даже удивительно, что книга считается детской и молодежной. Обязательно ДОЛЖНО БЫТЬ ПРОЧИТАНО!