Книга Лише хмари танцюють з зірками

5
3
Код товара: 913908
Формат
Язык книги
Издательство
Год издания
Описание книги

Це щемка і життєствердна історія про дівчинку, яка раптом стала всюди почуватися чужою і почала ділити своє життя на «до» і «після». Марія недавно втратила братика і тепер боїться, що втратить і своїх батьків також - маму, яка через горе не може продовжувати жити, і тата, який намагається з усім впоратися, але цього виявляється недостатньо. Саме тоді в Марії з'являється новий друг Якуб, він показує дівчинці, як танцюють зорі, і допомагає зрозуміти, що варто брати справу в свої руки і робити все, що в твоїх силах.

Характеристики
Количество страниц
176
Отзывы
5
3
Анна
2 февраля 2021 г
Щемлива історія
Книга про одинадцятирічну дівчинку Марію, життя якої переломилося після втрати братика. Вона загублена, не знає, що їй робити, почувається покинутою і непотрібною, адже бачить непідробне горе батьків і розуміє, що її колись чудові стосунки з мамою тепер полетіли шкереберть, і що вона завжди більше любила молодшого брата, аніж її. Мама закривається в собі, втрачає бажання жити і спілкуватися, не виходить на контакт ні з донькою, ні з чоловіком, і Марія відчуває, що втратила одразу обох: брата забрала фізична смерть, а маму - психологічна порожнеча. Щоб дати дитині шанс на відновлення і початок нової сторінки життя, батьки відправляють її в маленьке містечко зі звичної столиці, і там Марії дійсно стає легше, адже там ніхто не знає, що братик помер, можна нічого не робити і вдавати, що він ще живий. Там же вона знайомиться з Якубом - її ровесником, який живе лише з мамою, і чия життєрадісність і енергія витягають Марію з прірви відчаю. Книгу я прочитала за один вечір. Спочатку було дуже важко, але потім я відчула полегшення і очищення. Тут немає моралі, але дуже виразно звучить думка про те, що не пізно взяти кермування долею в свої руки і змінити ситуацію. Щиро рекомендую як підліткам, так і старшій аудиторії. Неймовірно щира, сумна, добра історія.
Наталія
10 ноября 2020 г
Дитяча книга про серйозні речі
У цій книзі норвезької письменниці Турюн Ліан показаний внутрішній світ і почуття дитини, яка переживає втрату рідної людини. Марії було одинадцять років, а її молодшому братику Пільтену – дев’ять, коли він помер від раку. Ми бачимо, як кожен з членів колись щасливої родини по-своєму переживає горе. На татові тримається все, а мама, зломлена депресією, відсторонилася від усього світу і вирішила пожити в сім’ї своєї сестри, але цей період дуже надовго затягся. Марія, окрім того, що втратила братика, залишилася ще й без мами. Вона теж закрилася від усіх – тата, мами, шкільних друзів, дідуся і бабусі, і лише одна-єдина людина змогла достукатися до неї… Здивувало, як у дитячій книзі (вказано, що вона для дітей середнього шкільного віку) авторці вдалося підняти таку серйозну, глибоку тему. Це твір про те, як важлива підтримка друзів і рідних у важкі періоди життя. Думаю, з неї візьмуть щось для себе і діти, і дорослі. І, незважаючи на сумний сюжет, книга вийшла теплою, життєствердною. В процесі читання мені згадувалося і моє дитинство і приходило розуміння, що навіть в одинадцять років дитина - це маленька людина, що має думки, почуття, переживання, до яких дорослі мають прислухатися.
Анна Панкіна
17 апреля 2020 г
Як пережити важку втрату?
«Того літа всі казали, що дев’ять років – це ніщо». Марія щаслива одинадцятирічна дівчинка з люблячими татом та мамою і молодшим братиком. Вона має багато друзів, любить веселощі і часто посміхається. Але 5 червня це життя перетворилося лише на спогад. Її улюблений маленький Пільтен помер, Марія опинилася сам на сам зі своїм горем, а батьки замкнулися в своєму болю. «Якщо людина живе приблизно сімдесят років, то дев’ять – це трішки менше за одну сьому частину життя». Трагедія розділила сім’ю, кожен з них опинився на окремому острівці самотності і туги. Марія з кожним днем переконується в тому, що більше не потрібна власній матері. Її думки дедалі більше похмурнішають, дівчинка поволі втрачає себе. Їй не вистачає підтримки, їй нікому розповісти про свої переживання. Суцільна самотність і відчуженість. «Марія не хотіла втручатися у мамині справи. Вона не хотіла нав’язуватися людині, яка більше не хотіла мати з нею нічого спільного. Їй не потрібно було бачити, як справді мало значить вона для мами». Канікули не викликають у Марії радощів. Навпаки, вона дивується – чому в такий складний час батьки вирішують спекатися від неї, відправивши до бабусі? Вони ж мають бути разом, адже вона так їх любить. Однак саме ця поїздка подарує Марії дещо цінне і важливе. Те, що допоможе їй винирнути з глибокого озера журби і вдихнути тепле повітря змін. Ця історія зачепила мене. Книга написана простою мовою, але розповідає про складні речі, такі як біль втрати, зупинка життя, складнощі в родині. Події нагадують ліс. До якого після глибокої та темної ночі поволі зазирає сонечко. Спочатку небо сірішає, потім з’являються легенькі промінчики. Прохолодне вранішнє повітря потроху прогрівається і настає мить, коли сонячне світло заливає все довкола. Мені дуже сподобалася ця книга. Вона реалістична, щемлива, цікава. Також дуже потішила присутня тема астрономії, це прикрасило сюжет. Я раджу читати цю книгу, особливо батькам, для кращого розуміння своїх дітей. Адже тут детально передано внутрішній стан дівчинки, яка стикнулася з великою трагедією і змушена переживати її сама.
Возникли вопросы? 0-800-335-425
Cвязаться