Цю книгу я б відніс до літератури, що має складний та серйозний сюжет, і потребує вдумливого читання. Книга розповідає про президента США Авраама Лінкольна. Син президента Авраама Лінкольна дуже хворий, проте лікар переконує Авраама і його дружину, що хвороба Вільяма не настільки складна, і враховуючи, що йому нібито краще, то запланований бенкет не варто відкладати через хворобу. Проте одинадцятирічний син президента помер в той же день. В подальшому сюжет розвивається у напівфантастичному руслі. Вільям не розуміє, що він мертвий. Його душа застрягла в перехідній фазі - бардо разом з іншими примарами. Увечері на похоронах Лінкольн приходить на цвинтар і обіймає тіло свого мертвого сина. Дитині не можна довго залишатися в перехідній фазі, тому деякі примари намагаються провести Вільяма в наступне царство. Але він сповнений рішучості залишитися і чекати батька, тому примари повинні придумати план, щоб переконати хлопчика рухатися далі. Цікаво спостерігати, як Сондерс поєднав справжні фрагменти з різних джерел зі своєю фантазією для створення повної картини нереального сюжету. Читаючи книгу важко зрозуміти, де правда, а де авторська вигадка. Читання цього роману - абсолютно унікальний досвід. В один момент тобі смішно, в інший сумно, в третій ти просто не розумієш, що відбувається. Сондерс вибрав незвичайний спосіб оповіді, який спочатку збиває з пантелику, але в підсумку вам це сподобається.