Це була чудова подорож, яка почалася цікаво та цікаво закінчилась. Якщо ви обожнюєте романи про кохання, історію України, визвольну боротьбу та неймовірні пригоди козаків, то цей роман у двох частинах не залишить вас байдужими. Я читав Володимира Малика, Дмитра Воронського, Спиридона Черкасенка й можу тепер до цього списку цікавих авторів додати Ярославу Дегтяренко. Роман «Лицарі Дикого поля» зачаровує з перших сторінок. Атмосфера роману постійно тримає читача у напрузі. Сюжетні ходи зносять «дах». Читати таку книгу не легко в плані постійних дії, що відбуваються у сюжеті. Я зупинявся, щоб перевести дух, якось усвідомити всі ті події, про які я прочитав. Але поки відпочивав, руки тягнулися до книги, щоб знову зануритися у сюжет. Коли читаєш цей роман, то навколишній світ перестає існувати, тому що ти переносишся у часи Богдана Хмельницького, ти занурюєшся в події які відбувалися в Україні, ти пірнаєш з головою у неймовірні пригоди головних героїв. Письменниця створила авантюрно-історичний роман насичений пригодами, різними сюжетними лініями, живими героями. Сподобалось, що авторка підійшла до свого роману не просто як до пригодницького роману про часи Хмельниччини, а ще й додала багато деталей та хронологію тих часів. Мова, побут, одяг, традиції, навіть жарти, все на висоті. Ярослава Дегтяренко провела велику роботу й ще вражає. Якщо порівнювати її роман з книгами інших письменників, які творили в тому же жанрі, то її роман доповнює, все те, що колись вже писалося. Додає ще одну деталь у пазл історичних подій, але з чисто жіночим поглядом. Це підкупляє. Авторка порушує питання дружби, зради, честі, мужності, справжнього кохання. Сподобались описи природи, старовинних міст країни, битв тощо. А які епіграфи до кожної глави. Це теж великий плюс. Ще б я додав багатство мови, різні старі слова, синоніми тощо. Це теж плюс роману. Персонажі роману, це окрема лінія. Тільки постать Богдана Хмельницького чого варта. Інші головні та другорядні персонажі теж не менш цікаві. Можливо з негативними героями авторка трохи передала куті меду, зібрав всі пороки та негатив у їхніх образах, але мені здається, що цим Ярослава додала контрасту між героями. Історія двох козаків Марко та Тимофія, які шукають свій шлях, своє призначення, привертає увагу тим, що хоча ці воїни різного походження, вони стають кращими друзями. Вони діляться останнім куском хліба, підтримують один одного у різних життєвих ситуаціях. Їхня дружба, це зразок для інших. Головна героїня Орися, теж постать, на яку треба звернути увагу. Дівчина, яка пережила багато чого у своєму житті, але пронесла своє чисте кохання, через всі перепони. Вона залишилася вірною собі й своєму коханню. В кінці Орися отримує нагороду, на яку не сподівалась. Ще помітив, що книга написана в позитивному ключі, з повагою та гордістю до своїх предків. Й ще це роман про шалене кохання. Цій лінії авторка додає багато часу, проводить через весь роман, через всі події, якби випробує кохання на міцність та час. Роман атмосферний, цікавий. Я був у захваті від прочитаного. Моя оцінка 10 з 10. А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

До цього часу ніколи не писала відгуків на прочитану книгу. Прочитаю її, поділюсь думками з друзями і все. Так було до сьогодні, поки до рук не потрапила книга, вірніше двотомник історичного роману Ярослава Дегтяренко "Лицарі Дикого Поля". 784 сторінки за 5 днів, а ще поміж сторінками купа пояснень, незрозумілих слів, а на сторінках захоплюючі реальні історичні події, що відбувалися за часів Хмельниччини. Тут і міцна чоловіча дружба, і зрада, і мужність, і честь, і звичаї та вірування козаків, і опис природи, опис старовинних міст України, опис могутнього, широкого та незбагненно красивого українського степу, і жахливі моторошні сцени вбивств, і перемоги. Особливо вразило те, що на Січі були і українці, і поляки, московити, білоруси, литовці, болгари й волохи, татари та жидовини . Кожен був рівний іншому у правах та обов'язках, але була одна вимога - прийняття православної віри та знання української мови! А найголовніше - це роман про кохання. Кохання, яке керує усіма цими історичними подіями, кохання, яке руйнує долі людей, кохання світле, кохання хвилююче, кохання пристрасне, кохання вірне і незрадливе, кохання справжнє!

“Багато хто захоплюється хрестоносцями, мушкетерами, корсарами, забуваючи про те, що ми мали власних лицарів. Утім, про них більшість українців занадто мало знає, а тому недооцінює, вважаючи їх нецікавими і негідними уваги. Але ж ці лицарі були нашими предками, в нас тече їхня кров!” Ярослава Дегтяренко Насправді, щоб вести війну не так важливо скільки у тебе війська і як воно оснащене. Важливо те, як ти вмієш ним розпоряджатись. І саме військовий геній Хмельницького вразив мене в цій книзі найбільше. Мабуть, якби нам в школі так розповідали історію, то результат був би набагато кращим. Бо персонажі тут не картонні. Вони переживають, сумніваються, мріють ненавидять… Як ви вже зрозуміли події книги відбуваються під час національно-визвольної війни Б. Хмельницького. У фокусі сюжету троє простих козаків, яких закрутила у вихорі війна, але тим не менше вони встигають закохуватись, одружуватись і вбивати ворогів. Насправді книга не може не сподобатись, її сюжет затягує і майже не відпускає всі 718 сторінок. Єдине, що з середини книги почало трохи коробити, що світ у авторки вийшов чорно-білий, тобто всі позитивні герої майже ідеальні, за виключенням дрібних деталей, а всі негативні - зібрали в собі всі пороки світу. Але я все одно дуже рекомендую цю книгу! Чоловіки, які будуть читати книгу, пам'ятайте, що роман передусім про кохання і йому тут відведено чималенько місця, наберіться терпіння))) Єдиний суттєвий недолік книги - це м'яка обкладинка! Принципово таких не купляю, але тут не було вибору навіть електронного, а прочитати дуже хотілось.