Перший том закінчився тим, що наш юний дракон Мерек, який уміє перевтілюватися, успішно вступив до Школи лицарів. У другому томі він уже повноцінний учень і ми спостерігаємо за навчальними буднями у цій нетривіальній установі. Моїм новим улюбленцем став викладач на ім'я сер Джеррі. Він вкрай харизматична особистість: утратив ліве око під час стрільби з лука, на інше заледве бачить через нещасний випадок у кузні, глухуватий, бо стояв надто близько біля гармати, також у нього немає двох пальців і половини стопи, а у цій книжці він просто у нас на очах втрачає кінчик ще одного пальця, втім, мушу зазначити, навіть оком не змигнувши. Це дає уявлення про те, які суворі викладачі у тій Школі лицарів. ) Наш Мерек знову потрапляє у серйозну халепу, цього разу з вини своїх надто люблячих батьків, які вирішують крадькома перевірити, як дає собі раду їхнє чадо. Через нещасливий збіг обставин Мерек завдає образи одному великому цабе, за що його замикають у клітці зі щурами. Йому, звісно, не позаздриш, але, можливо, все не так страшно, як здається на перший погляд?