Дорослі часто розповідають ввечері дітям казки. І цю казку дітворі теж розповідає дорослий вожатий Валентин. Та є в ній одна суттєва відмінність від традиційних вечірніх фантазій - поступово діти самі стають героями легенди. З самого початку в книзі "розкручуються" дві сюжетні лінії паралельно. Перша (про дітей, що втекли з оздоровчого табору) триває лише одну ніч, тоді, як друга (казкова) - більше року. У першій четверо дітей просто слухають історію, що здається їм казкою. А у другій герої закохуються, одружуються, зраджують і воюють. Та зрештою реальний світ поглине казковий, а, може, навпаки. Треба сказати, що ця повість - твір глибокий і має філософське наповнення. Героям казки постійно доводиться робити складний морально-етичний вибір, це будуть змушені зробити й дітлахи, що випадково стали її частиною. І від їх вибору теж залежатиме життя. Єдиний недолік "Легенди про юну Весну" - досить складна авторська мова. Навіть дуже уважно читаючи повість, виникають сумніви, чи все правильно ти зрозумів. Тож дітям віком від 9 - 12 років сприймати твір буде важкувато. Ну, а вічно юним читачам будь-якого віку ця книга про кохання і зраду має сподобатись.