«Леа Дойч. Дитина театру, музики й танцю» — документально-біографічна книга німецької історикині Мартіни Бітуняц про дивовижну й трагічну долю Леї Дойч (1927–1943) — найвідомішої єврейсько-хорватської дитячої акторки міжвоєнної Югославії.

Вже з раннього дитинства Леа вражала публіку акторським талантом, співом і танцем, виконувала головні ролі у театральних постановках і здобула славу «диво-дитини». Та після встановлення усташського режиму й запровадження расових законів її було позбавлено права виступати на сцені. У травні 1943 року Лею разом із матір’ю та братом депортували до Аушвіца; шістнадцятирічна акторка не пережила Голокост.
Спираючись на архівні документи, фотографії, матеріали преси та свідчення сучасників, авторка відтворює не лише творчу біографію обдарованої дівчинки, а й культурне життя Загреба 1930-х років, становище єврейської громади та руйнівний вплив нацистської й усташської політики на людські долі.

Це книга про талант і славу, дитинство й війну, переслідування та знищення — і водночас про необхідність зберігати пам’ять про тих, чиє життя було обірване Голокостом.