Аманда завжди була непримітною дівчинкою, вона прагнула бути максимально нейтральною та не любила бути в центрі уваги, але саме це з нею і сталося. На початку року вчителька всім роздала підопічних, і Аманді дістався одноліток з особливістю, а не як усім звичайний першокласник. Вона дуже переживала та не хотіла всього цього, її настрій був просто жахливий, і вона не знала, як себе з ним поводити. Але коли познайомилась з Ларсом, то зрозуміла, що всі її страхи були від не знання. Вони подружилися та гарно проводили час разом. В школі Аманда допомагала Ларсу чим могла, а поза школою приходила до нього додому та вигадувала з ним всілякі смішні штуки, які були зрозумілі тільки їм двом. Але одного дня вона дізналась про блог, який завела її однокласниця, щоб цькувати Ларса, то як вчинить Аманда, перед нею постане дуже не простий вибір, яке рішення вона прийме???? Про це можна буде прочитати в чудовій книжці від Ібен Акерлі норвезької письменниці та акторки.

Чи готові ми приймати у свій світ людей,які відрізняються від нас,як чи то зовнішніми вадами,чи розумовими? Саме таке гостре питання підіймає у книзі автор. Книга написана дуже легко та з гумором. Цікавою буде для дитини років 10 та старшого віку,ну і можливо дорослим, які люблять підліткову літературу. Книга доволі не однозначна, в ній піднімаються дві основні теми: інклюзивні діти(люди) та наше ставлення до них,ґ(тема булінгу),а ще тема першої закохонасті. І якщо тема приймання,а потім і дружби хлопчика на ім'я Лаос(у якого синдром Дауна) із головною героїнею розкрита чудова,то ось тема закоханості залишає багато запитання. Головна героїня вже 4 роки кохає однокласника,але навіть не наважується до нього заговорити, у його присутності вона ціпеніє(все це дуже нагадує панічні атаки), більш за те хлопчик фізично принижує дівчинку,а вона все одно від нього шаленіє. Образ хлопчика на ім'я Адам не зрозумілий та зовсім не розкритий, чому він так принижує Аманду, не ясно подобається вона йому чи ні? Але коли в кінці книги він звертає на неї увагу, то Аманда геть забуває про всі знущання з його сторони,досить дивна поведінка навіть для дитини,якій схоже до вподоби роль "жертви". Книгу варто прочитати заради відносин Ларса та Аманди. Це навчить ставитися адекватно до інклюзивних людей, а ще нагадає,що булінг не можна допускати в будь якій формі.

Ларс.LOL – це книга-вікно в один семестр шкільного життя у Норвегії. Розповідь веде Аманда, звичайна старшокласниця, яка більшість часу перебуває у вирі власних думок. В норвезьких школах заведено, що старші учні стають опікунами першокласників, і Аманда з нетерпінням чекає моменту, коли вона стане наставницею. Проте, її підопічним стає одноліток Ларс, хлопець із синдромом Дауна. Дівчина сповнена сумнівів та переживань, але вони цілком невиправдані і їй вдається подружитися з хлопцем, пізнати його світ і весело проводити разом час. На жаль, з часом Аманда випадково дізнається, що Ларс став об’єктом булінгу двох однокласниць, які під маскою крутих дівчат знущаються з хлопця в інтернет-блозі. Не бажаючи самій стати причиною чужих насмішок, Аманда стає заодно з цькувальницями, хоча і розуміє, що це неправильно. Зрештою, їй доводиться пройти через усі стадії соціального відчуження – з батьками, друзями, вчителями, і найперше, з самим Ларсом, а потім знайти спосіб здобути їх усіх назад. Книга цікава, повчальна, корисна, зосереджена не на хлопцеві з синдромом, а на ставленні до нього людей, які себе начебто вважають нормальними. І як би іронічно це не звучало, але насправді хто ж хоче бути нормальним, коли в кожного з нас є своя індивідуальність і свій унікальний спосіб справлятися з нашим безладним світом.