Зустріч із французьким структуралізмом та насамперед зі структурною лінгвістикою надала повоєнному психоаналізу нових та потужних імпульсів. Ця переорієнтація, яка є одночасно поверненням до Фройда та ревізією його текстів, тісно пов’язана із психоаналітиком Жаком Лаканом і його школою. Розроблена в її рамках теорія не лише мала вирішальний, хоч і не беззаперечний вплив на теорію і практику клінічного психоаналізу, а й відкрила нові погляди на культурні та суспільні феномени у контексті несвідомих смислових, семантичних та мотиваційних взаємозв’язків. Праця «Лакан. Вступ до структурного психоаналізу» відомого австрійського психіатра та психоаналітика Авґуста Руса пропонує детальний розгляд основних понять лаканівського вчення і може слугувати чудовою відправною точкою для ознайомлення з ідеями цього визначного французького психоаналітика.