Ми опиняємося біля дверей, до яких піднімалися сходами. Але за дверима не омріяна простора зала, а плетиво лабіринтів. Постає нове завдання – обрати вірний шлях. Відтепер кожен день – наче відповідь на вічне запитання: чи вартий ти бодай чогось?

Це – автобіографічний роман, поєднувальна ланка у трилогії: «Сходини до храму» (2019) – «Лабіринти храму» (2020) – «Реєстр непотрібних речей» (2018). Розділи, означені як «Лабіринти», – проза, що є безпосереднім продовженням «Сходин до храму». Захист дисертації, подальша професійна доля автора, особисте життя. Час дії – 1990-ті. У книжці вряди-годи з’являється лейтмотив літа, що нагадує про неминучу осінь. Але це – не туга за втраченим, а лише потреба підбити підсумки.

Частини роману, що означені як «Щоденники», містять вірші, дотичні до сюжету всіх трьох книжок трилогії. Розділ «Післямова» – відображення сьогодення: російсько-українська війна, служба в армії, листування. Цей розділ є продовженням роману «Реєстр непотрібних речей», а одночасно й смисловим завершенням усієї трилогії.