Книга Олександра Бевза "Львівський літопис і Острозький літописець" це перш за все наукове видання текстів цих важливих для вивчення історії України давніх історичних хронік. Тому я б фактично навіть не ставив у описі цієї книги позицію "автора", бо ж О.Бевзо не є автором найважливішої частини книги - самих цих історичних джерел. Він звичайно ж доповнив книгу (фактично написав більшу частину тексту) дуже ґрунтовним академічним науковим коментарем, а також вступом який дає повний джерелознавчий аналіз цих пам'яток письменства. Також, як справжнє ґрунтовне наукове видання, книга доповнена покажчиками імен та географічних назв. Дуже корисним є наявність тут словника застарілих слів, деякі із яких або були запозиченнями наприклад із латини чи польського, або були архаїзмами із церковнослов'янської лексики, і зараз не вживаються. Бо слід відмітити, що текст зберігає цю давню мову, хоч і виданий сучасним кириличним шрифтом і частково адаптований до сучасної мови. Самі твори належать до т.зв. "коротких літописів" яких в 16-17 ст. писалося чимало в різних містах та монастирях України. У ньому ви мало де знайдете розлогі описи якихось подій - це доволі побіжні дописи до років "16...р. був мор на Україні, а літом урожай з'їла сарана. 16...р. зимою були великі морози, а літом прийшла орда на Поділля...." Деякі роки взагалі пропущені. Самі ці записи по роках стосуються 16 та першої половини 17 ст. Тут ви знайдете і цікаві свідчення про Хмельниччину - наприклад цікаву відповідь Хмельницького гетьману М.Потоцькому, на запитання чим він буде розплачуватися із татарами, то він відповідає, що самим коронним гетьманом... Наприклад слід відзначити, що хоча Львів і тримав оборону проти козацько-татарських військ і звичайно ж не приєднався до повстання, але у автора Львівського літопису якось відчувається симпатія до повстання (хоч і була лояльність до королівської влади). Ще що варто відзначити - це те, що це перевидання книги, яка вийшла ще за радянських часів, тому ви у вступі прочитаєте про "радянську науку" і т.д. і деякі (хоч і не чисельні) "ухили" в сторону комуністично-соціалістичної історичної науки, класовості і т.д. Всім, хто цікавиться першоджерелами до історії України раджу придбати та прочитати цю книгу!