Задум не поганий, але зовсім не розкрита. Хотілось би більше інтриг, більш цікавих та довгих історій. Просто декілька маленьких історій, не доведених до того бажаного фінішу.

Ця книга не моя однозначно. Але як на будь - яку іншу книжку, так і на цю - знайдеться свій читач. Здебільшого я не читаю сучасних українських письменників і не дарма. Хоча впевнена, мені просто не попалась хороша книга українського сучасного автора. Книга "Львів - одне велике ліжко" дуже специфічна та провокативна. Вона складається із кількох історій. Тобто це не один суцільний твір. Це збірка окремих оповідань. Автор даної книги - сучасник Сергій Топольницький вибрав тему сексу у своїй книзі не дарма. Адже кому з дорослих та підлітків не цікавий секс? Хіба що одиницям. Тому то всі сторінки книги просякнуті сценами сексуального характеру. Мені, як читачеві, що багато, то вже занадто і є не добре. Головні герої книги живуть у місті Львів. Це прекрасне і дуже гарне місто, в якому мені пощастило побувати в своєму житті. Однозначно є ті читачі, яким ця книга дуже сподобалася. Але мені - ні. Якось прісно, сухо, не до кінця дописано та описано. Очікування були більшими, а на справді ж розчарування.

Книгу прочитала за годинки три. Ні-про-що... Можливо для вікової аудиторії, що не проходить віковий ценз у 18+ вона б і була цікавою/ інтригуючою/ відвертою і все, що далі, в тому ж дусі. Провокативна? Однозначно ні. Слабенька, недотягнута і дуже поверхнева. Задум вельми непоганий, проте, недороблений. Недороблений у всіх планах, починаючи від локацій міста, а, точніше – їх відсутності, закінчуючи прісними завершеннями кожної історії. Книга заявлена як відверта, наповнена сексом з натяком на порно (ха-ха), що переносить Вас прямо у місто Лева, створюючи атмосферу, наче Ви і самі стаєте учасниками-спостерігачами тих історій зі складними персонажами у головній ролі. Все так і є, з точністю до навпаки. З атмосфери міста лише кава, кав'ярні та пам'ятник Данилу Галицькому, персонажі плоскі, діалоги скудні, кінцівки оповідань обрубані (буквально). Після прочитання перших оповідань, я вже перестала очікувати коли ж вже буде той перехід межі, про який автор зазначив на звороті, і, не прогадала. Її не було. Справа у тім, що я не є читачем жанру еротика, а тому, мене б легко можна було здивувати. Проте, цього не відбулося. Враження такі, наче від великої коробки цукерок, розфарбованої, нахваленої, а от відкриваєш її, а там одна маленька цукерка, та ще й якась без смаку. Не цікаво і не «тримає», я то кажуть. Книга «Львів – одне велике ліжко» це одне велике розчарування. Тож, не рекомендую. Ні для поповнення бібліотеки, ні для вражень, ні для "на один вечір". Ніяк. Не годиться.