Роман української письменниці, поетеси Надії Гуменюк. Я познайомилася з творчістю письменниці зовсім нещодавно і її стиль письма мені сподобався. Першу книгу авторки, яку я прочитала була «Вересові меди» і вона мені дуже сподобалася. Тому від роману «Квіти на снігу» я очікувала гарних вражень. Роман непоганий, але все ж таки поступається книзі «Вересові меди». Він написаний гарною літературною мовою,і сюжет не нудний та непересічний. Але з часом важко згадати про що ж та книга і хто у ній головний герой. Це та книга, яку можна прочитати за декілька вечорів щоб відволіктися від своїх проблем та повністю поринути в художню уяву письменниці, яка так майстерно її змалювала. Але це не той роман, що хочеться перечитувати. Роман поділений на 5 повістей, в яких розповідь ведеться від різних оповідачів. Всі вони показують ті чи інші події з власної точки зору. Кожна повість неначе і окрема, проте складається у одну загальну історію роману. Історія розпочинається розповіддю про двох друзів, які дружили з дитинства, допоки їхню дружбу не розбила молода дівчина. Проте це тільки початок. Далі події розгортаються вже у наш час, але зв'язок із минулим неможливо розірвати і за всі свої гріхи доведеться заплатити.