Ця людина зажди була позитивною, простою, чесною і справедливою. Як добре, Кузьма, що Ти встиг написати книги, щоб люди не забували про тебе. Ця збірка скупчила всю його творчість, як прозу так і поезію. Мені все подобається, я не можу виділити щось одне, це занадто складно. Шедеври, перли творчості Кузьми Скрябіна залишились на сторінках книги. Тут правда, гумор, сатира, страх, любов, добро...весь спектр емоцій. А пісні...вони й досі звучать у вухах, в серці, в душі... Кузьма, Андрій Кузьменко, дякую за можливість пережити з тобою життєві миті такого короткого...твого відрізку...

Для мене ця книга є перлиною тому, що в ній зібрано все: і проза і поезія, в ній весь Кузьма, все його коротке, але таке творче життя: "Я, "Побєда" і Берлін" - яскрава і неповторна історія з життя Кузьми, його перша машина і те, на що він її проміняв за кордоном в тяжкі часи, а саме цікаве - як він це зробив. "Місто, в якому не ходять гроші" - фантастична історія, зовсім не характерна для Кузьми, але мене захопив її сюжет відразу. "Я, Паштєт і армія" - моя улюблена історія. Це гумор, це життя, як воно є, це молодість, гаряча кров, безстрашність, це сувора українська армія без прикрас. Геніальна розповідь, море емоцій... "Я, Шонік і Шпіцберген" - поїздка з ріднею Кузьми до Норвегії, яка не обійшлася без гумору і пригод. Поезія - вірші Кузьми, про які я не знала. А пісні, мої улюблені, вони житимуть вічно: "Спи собі сама", "Старі фотографії", Танець пінгвіна", "Шампанські очі", "Кинули", "Квінти", "Говорили і курили", "Люди як кораблі" і також багато невідомих пісень... Піймала себе на думці, що в цій книзі не вистачає лише автографа Кузьми, на превеликий жаль...