це та книга, яку читаєш і ніби знову чуєш самого Кузьму. У текстах відчувається його стиль: простий, прямий, місцями іронічний, але завжди дуже людяний. Проза читається легко, бо Кузьма писав так, ніби розповідав історії близькому другові. У поезії, як на мене - більше особистого й тонкого, але все одно без “важкого” драматизму, характерного для багатьох поетів. Тут усе чесно і по-справжньому. Книга залишає після себе тепле й світле відчуття. Це хороший спосіб ближче відчути внутрішній світ Кузьми, а не тільки згадувати його за піснями. Ідеально підійде для тих, хто любить його творчість або просто хоче почитати щось щире й життєве. P.S. одним словом -рекомендую!

Антологія текстового доробку Кузьми... Давно очікувана річ, це треба було комусь зробити. Тим більше, що воно просто: тих текстів, принаймні його власних, прижиттєвих, не так багато, їх легко можна втиснути в одну книгу. Не знати, наскільки вдалою є ідея, правда, мішати у купу і музично-текстовий і суто літературний доробок, але в принципі її можна допустити. Шкода тільки, що тексти тут є не всі. Попереднє 600-сторінкове видання (за 2018 рік), здається, мало всі, або як мінімум значно більше пісень надрукованих. А тут з пісень, як я розумію, просто "вибране" - те, що на думку упорядника мало б бути "кращим". І як завжди в таких випадках, то є певні "оціночні судження" і суб'єктивізм, бо мені наприклад більше подобаються старі пісні Кузьми (родом з так званого "старого Скрябіна"), а тут їх нема (майже). Але зате є багато веселих малюночків, досить милих, від Олександра Грехова. Це зробило саме це видання молодіжним, десь таким, яким би воно і мало бути і яким можливо його би бачив і сам Кузьма. Про окремі глави (тобто, колишні книжки, у нашому випадку) розповідати не буду - їх сюжети і так всі знають, і давно собі, хто хотів, придбали або ще мають можливість придбати. А як компіляція - непогано. І дякую, що українською.