У монографії розглядається множина політичних криз незалежної України та особливості їх трансформації залежно від знаходження в хронічній або гострій фазі.

Пропонується авторська версія «кризового синдрому модернізації», що дозволяє відійти від усталеного підходу до аналізу модернізаційних змін крізь призму їх відповідності або невідповідності ідеалу первинної модернізації. У запропонованих рамках стає можливим погляд на сучасні проблеми України як спадок декількох незавершених модернізаційних спроб, що зумовив Майдан, анексію Криму та російсько-українське протистояння.