В історичних повістях «За сестрою» (1907), «Козацька помста» (1919), «Полковник Михайло Кричевський» (1935), «Віддячився» (1913), що ввійшли до цієї збірки, автор змальовує романтичну героїку козацької доби, оспівуючи звитяги запорожців, які захищали й визволяли рідну землю від нападів поневолювачів, і звинувачуючи московитів за заподіяні українцям кривди. Назва твору «Краще смерть, як неволя» (1920), який належить до циклу оповідей «із судової зали», містить алюзію на відомий вислів І. Франка: «Життя в неволі нічого не варте — краще смерть!». Свого часу ці твори впливали на пробудження національної свідомості й виховання української громадськості, позаяк у них акцентовано увагу на засвоєнні уроків побратимства та патріотизму, успадкуванні волелюбства та нескореності. Повісті й досі не втратили свого значення для читацької аудиторії будь-якого віку, адже їхні герої служать високим ідеалам — свободи, людяності та братерства, а пригодницькі сюжети та колоритні постаті персонажів здатні захопити кожного справжнього любителя художнього слова.