Ганні-Софії майже дев’яносто, а скільки років її спогадам?⠀ ⠀ Історія цієї жінки починається ще в далекому 1924 році, який забрав життя її матері, подарувавши довге та важке їй самій. ⠀ ⠀ Скільки довелося пережити цій старенькій жінці, патріотці та жительці мальовничого Львова? ⠀ ⠀ Книжка починається з того, що за день до свого дня народження, Ганна-Софія вирішила зробити собі подарунок — маленьку подорож на старенькому трамваї вулицями рідного Львова. ⠀ ⠀ Неділя. Яскраве сонце, неначе на замовлення, тепло та привітно зустрічає стареньку. Спогади — невід’ємна частина всього, адже завдяки їм, світ можна назвати вічним. ⠀ ⠀ Куди не глянь — речі і місця, які змушують жінку згадувати. Тому звичайна поїздка перетворюється на подорож її життям. ⠀ ⠀ Найкровопролитніша війна, жорстокі вбивства, переслідування її рідних, лікарня, тяжкохворі, і навіть замах на дорогоцінне — дім. Дім, у якому зростала вона, і ще багато поколінь її родини. ⠀ Також — зворушлива історія кохання, яку навряд чи можна забути. Коли коханий готовий віддати за любов життя і свободу. У творі дві сюжетні лінії: сучасність старенької і згадки про молодість. ⠀ Я вражена, прочитавши цю неймовірно щиру книжку. Автор настільки вміло зміг донести до читачів свою ідею, що я прийняла написане як теплі обійми старенької Ганни-Софії. ⠀ Зізнаюся: я не очікувала, що книга вразить до глибини душі. На останніх сторінках з очей капали сльози. І я не просто прочитала її, а проковтнула за кілька годин. Ця книга доводить, що українська література може бути неперевершеною і незрівнянною ні з чим!

Признаюсь, я доволі довго відкладала цю невеличку книгу, перекладала з місця на місце. І це тривало б ще довго якби не участь в #yakaboobingospring2019 . ⠀ Сюжет. До 90 - річчя Ганні-Софії залишився один день. Та ніщо вже її не тримає у квартирі. Чоловіка і старшого сина вона давно похоронила, у доньок свої сім'ї, внука з молитвою відпустила на Схід, боронити рідну землю. Та залишилася одна справа - мрія, яка вже так давно лоскоче душу - востаннє проїхатися трамваєм. Ганна-Софія викликає таксі, сідає у старенький трамвай і їде здавна знайомим маршрутом свого життя. ⠀ Враження. Дуже важко було читати спогади  жінки про нацистів, совєтів, те як за одну ніч  сім'ї віддавали свій будинок "новому керівництву", як хлопці воювали проти режиму, переховувались по лісах. Але це історія, яку варто знати кожному. Найболючіші були спогади Ганни-Софії про її найстаршого сина. Як комунізм руйнував сім'ї, як легко було дітям "впарити", що їхні предки зрадники, а ці незнайомі дяді з червоними зірками - то наше майбутнє. ⠀ Знаєте, минули роки, помінялися режими, тепер у нас Незалежна Україна, але так нам сподобалися ті "граблі", що ніяк від них не відступимо. Історії повторюються, лише дійові особи змінюються.

Навіть, не уявляла, що можна очікувати від такої маленької, тоненької книги, з дивною назвою, але надзвичайно притягуючою обкладинкою. Спочатку подумала, що автор дав таку дивну назву книзі, щоб привернути увагу читача, але коли поринула в читання і почала проживати історію головної героїні - старенької бабусі Ганни-Софії, то зрозуміла, що назва дійсно відображає основну суть даного роману. Мені було читати цю книгу дуже легко. Написано простою, лаконічною мовою, інформація сприймалася дуже легко. От тільки, іноді я плутала імена другорядних героїв: дітей, онуків, тітки і бабусі. Коло Елу - це книга-спогад, книга-сповідь. На 192 сторінках ми маємо змогу спостерігати за життям Ганни-Софії, і ця розповідь дуже цікава та навіть інколи інтригуюча. Автор гарно змалював характери і зовнішність героїв, приділив багато уваги українській історії і культурі. Крім того, не нав'язливо, нагадав, про минулі і сучасні проблеми нашої країни, в тому числі, про Революцію Гідності і війну на Донбасі. Насправді, я вперше читаю книгу сучасного українського автора, в якій описується сьогодення. Єдине, мені трішки не вистачило тексту! Хотілося прочитати про життя цієї чудової жінки, ще хоча б сторінок 20-30. А то і більше, тому що головна героїня викликає тільки приємні враження. Рекомендую цю книгу для прочитання! Чудове, атмосферне чтиво для теплого, осіннього вечора.