Як ви вже зрозуміли з анотації, в книжці йдеться про жіночі фігури в "містичній" України, їхні символи, призначення та поступове перетворення, яке відбувалось разом зі змінами у свідомості всього суспільства взагалом. Читання даватиметься важко лише спочатку (принанні, у мене було саме так), коли йде коментар авторки (а він там доволі об'ємний), але не спішіть закривати книжку! Щойно ви дістанетеся першого розділу - не помітите як дочитаєте до кінця. Гарантовано! А ще (знову ж таки спочатку) вам може здатися, що Юлія Буйських просто банальна "задавака", але не спішіть з висновками. Це перша праця з міфології України, яку я наважилася придбати (бо до цього все читала в інтернеті) і ви собі уявити не можете, як я з того тішуся, адже, якби я накупила тої псевдонаукової макулатури (про яку ви більш детально дізнаєтеся в цій книжці), то їм би дорога була на смітник! "Колись русалки по землі ходили..." виявилась настільки цікавою, що я кожен новий факт помічала кольоровою закладинкою і під кінець у мене їх вийшло близько п'ятдесяти. 50, Карл! Цього ви точно не знайдете в інтернеті. Але, мабуть, найбільший плюс у тому, що ця книжка вчить критично мислити. Ось, що іноді бракує українцям. Я дуже сподіваюсь, що колись Юлія Буйських напише для нас з вами ще одну книжку про чоловічі образи української міфології або ж про всіх слов'янських богів - байдуже. Я буду чекати на будь-яку її працю.

Юлія Буйських. Колись русалки по землі ходили. Жіночі образи української міфології. У мене здавна слабкість до фольклористики. Від цієї книги я нічого путнього не очікувала якщо чесно, але... Як вона мене вразила, як сподобалась! По-перше, її писала науковець,етнолог і фольклорист,а не дилетант з багатою фантазією. Книга написана у науково-художньому стилі, для загалу. Скільки міфів вона розвінчує! Аналізуються не тільки жіночі образи,хоча більшість персонажів все таки жіночої статі. Варто зазначити також, що аналізу піддаються саме образи нижчої міфології, або демонології ( хоча більшу вдалість першого поняття автор добре аргументувала). Псевдонаукові підходи попередніх праць, які я читала - розбиті вщент, і я дивуюсь,як не помічала цих речей раніше. Окрема подяка за "Берегиню"). Мова автора легка і зрозуміла, підхід критичний, не обтяжений зромантизованою екзальтованістю чи суб'єктивізмом. Творці "прадавньої української міфології" виглядають смішно. Особливо мені сподобалось остання частина - де наведені записи інтерв'ю з респондентами-очевидцями, учасниками, чи людьми, яким переповідали різні випадки зустрічей з містичними істотами родичі чи знайомі. Чудова праця, сьогодні вона особливо актуальна і мені б так хотілось, щоб таких книжок було більше!