Дуже сподобалася книга, давно шукав щось подібне. Залишилося зняти документальний фільм про ці історичні події. Купив як раз перед війною цю книгу і прочитав її на одному диханні. Дякую автору за таку працю.

Книга відомого українського діаспорного дослідника Петра Мірчука "Коліївщина. Гайдамацьке повстання 1768 року" присвячена останньому великому козацько-селянському повстанню в Україні, що стало справді знаковим в історії та культурі нашого краю та відобразилось на дуже багатьох проявах і української думки, так і на сприйнятті українців іноземцями (зокрема поляками). Якщо хтось згадує слово "гайдамаки", то із ним в думках відразу зринають саме історії цих події та її персонажі - Гонта, Залізняк. У нашій культурі найбільший слід Коліївщина залишила через поему Тараса Шевченка "Гайдамаки". І слід зазначити, що і справді рух гайдамаків наростав від самого початку 18 ст. і своєї найбільшої вершини досягнув саме у повстанні 1768 р., після цього ж він фактично припинив своє існування. Попри значимість цих подій вони на жаль можуть похвалитися лише кількома спеціальними дослідженнями серед яких одне і належить П.Мірчуку. Тому, через вбогість наукової літератури по цій темі, цю книгу відразу слід виділити! Однак у мене вона викликала цілий ряд критичних зауважень - перш за все це те, що книга багато розповідає про різні дотичні проблеми, але от про самі події походів коліїв, захоплення ними міст та замків, усі ці масштабні події вона розповідає дуже поверховно як на таку книгу. Тут багато говориться про політику, зокрема про московську. І багато різноманітної патріотичної патетики, різних дискусій про те чи були гайдамаки бандитами чи ні. Твір здебільшого дуже оптимістично налаштований до гайдамаків і намагається показати їх як ідеальних борців за Україну. Хоча реальність була далекою від ідеалів - знищення усіх не православних (в тому числі найжорстокіше вирізання українців-греко-католиків!), усіх хто був багатий (як згадує Куліш - вбивали і тих же селян за хороші чоботи). Такі ж ідеалізовані характеристики подані і для лідерів повстання (загалом цей розділ попри ці недоліки досить цікавий). Самі події висвітлені як сухий перелік якихось подій, що відображені на кількох сторінках і дуже поверховно. Автор на жаль не висвітлює багатої мемуарної сторони джерел (що зрозуміло - вони майже всі дуже критичні та навіть ворожі до повстання). Цікавим, хоч і знову ж поверховним, є розділ присвячений повстанням гайдамаків до 1768р. Попри всі критичні зауваження книга все ж варта уваги, бо на жаль чогось справді вартісного немає!

На жаль національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького не призвела до утворення незалежної української держави. Однією з причин цього була боротьба за владу між козацькими полковниками після смерті Богдана Хмельницького. Цим скористалися сусідні держави Росія та Польща, які і вирішили долю українських земель. Гетьманщина, яку створив Хмельницький в решті увійшла до складу Російської держави. Правобережна Україна знову опинилась у складі Польщі. Така ситуація стала передумовою майбутнього повстання українських селян та козаків, що отримала назву Коліївщина. Справа в тому, що головною зброєю повсталих був звичайний заточений дерев’яний кіл. Іноді повсталих ще називають гайдамаками, цей термін має турецьке походження і означає – злочинець. Центром повстання стала Брацлавщина з містом Умань. Повсталі відзначалися неймовірною жорстокістю на що поляки відповідали тим же. Для придушення повстання польська влада була змушена звернутися за допомогою до Російської держави. Нездатність самостійно впоратися з повстанням означало слабкість польської держави, чим в найближчому часі скористаються сусідні держави, які врешті розділять між собою її територію. Книга розкриває всі деталі та особливості перебігу Коліївщини, роблячи акцент на її лідерах та причинах виникнення повстання. Для кращого прийняття інформації в тексті зустрічаються малюнки та політичні мапи того часу. В першу чергу книга присвячена фахівцям історикам, але всім не байдужим до історії вона також прийдеться до смаку.