Щойно дочитала книгу – і ще довго не можу оговтатись. Це було справді цікаво й свіже читання, бо вампіри тут зовсім не такі, як ми звикли їх уявляти. Вони не холодні, крижані істоти, а теплі, живі й дуже неоднозначні. Авторка перевернула моє сприйняття цього жанру, надавши йому нового дихання. Особливо зачепила лінія родини Флоренс. Чесно кажучи, у мене постійно було відчуття, що вони не любили її по-справжньому, а просто виховували й готували до певної місії. Це додає історії гіркуватої нотки, адже питання родинної любові й довіри тут стоїть дуже гостро. Бенедикт – взагалі окрема історія. Для мене він вийшов майже ідеальним героєм: сильний, глибокий, у чомусь загадковий. Хоч ім’я, на мій смак, звучить трохи дивно й не так ефектно, як сам персонаж, – але це не завадило мені полюбити його. Сюжет тримає в напрузі: динамічний, насичений подіями, з несподіваними поворотами. Є кілька сцен 18+, проте без перебору – вони радше підкреслюють емоції та почуття героїв, ніж затьмарюють історію. І фінал… він буквально розбив мені серце. Я дочитала останні сторінки й зрозуміла, що тепер житиму в очікуванні жовтня, щоб нарешті дізнатися, що буде далі у другій частині. «Коли впаде король» – це книга, яка поєднує темряву й тепло, адреналін та емоції. Якщо вам хочеться нетипових вампірів, інтриги та драматичних поворотів – дуже рекомендую.

Книга від початку в до кінця це суцільне розчарування. Сюжет - кліше, ти з перших розділів знаєш чим вона закінчиться, але ще сподіваєшся що можливо буде якийсь несподіваний хід, але ні, вона закінчується саме так.