Події, відображені в повісті, розгортаються на Закарпатті в далекому 1939 році за часів панування Угорщини. Пора тяжка. На порозі Друга Світова війна. Тут у всій красі постає справжня, наче дарована Всевишнім любов Софії і Йосипа. Щоб заможний староста села віддав йому за дружину свою доньку – хлопець наважується на ризикований крок. І той крок погубить його…
Але вони з Софією встигли поклястися перед Небом, що попри все проживуть однакову долю. Мабуть в пророчу мить сказали, бо й справді випили одну спільну Чашу на двох… до самісінького дна випили.
На їх судьбу випадають неймовірно тяжкі випробування. Обом довелося перенести пекло ГУЛАГів, звірські катування у радянських таборах. А Йосипові ще й пройтися фронтовими дорогами в рядах корпусу Людвика Свободи.
Головні герої уособлюють ідеал вірності, порядності, благородності, неймовірної витримки й незламності духу. Здатність нести свій надважкий, майже нелюдський хрест, не нарікаючи на судьбу. У молодому віці доля вирвала їх з рідного краю. Вони зустрілися через довгих 62 роки. І ця зустріч – незвичайна… Остання… Вітальна й прощальна водночас…