Нещодавно, шукаючи на просторах Інтернету інформацію про історичні романи письменників з Китаю та Японії (бо хотів почитати щось екзотичне), натрапив на біографію китайського письменника тибетського походження Алая і дізнався, що це один із найвідоміших письменників Китаю, неодноразово нагороджувався літературними преміями, за його романом "Коли курява спаде" було знято телесеріал, який здобув неабияку популярність. Вражений такими схвальними відгуками, заходжу на свій улюблений книжковий сайт "Якабу" - і, о диво, саме цей роман є у продажу (взагалі то, я придбав би будь-який його роман, просто для ознайомлення))). І ось після прочитання вирішив поділитися прочитаним, може цей відгук комусь стане у нагоді. Отже, автор у цьому романі знайомить читача з періодом тибетської історії у проміжку від 1933 до 1951 років, коли Тибет опинився у складі Китаю в якості Тибетського автономного району. Оповідь ведеться від імені божевільного сина одного з тибетських правителів - туси, який, по суті, розповідає про своє життя від 13-річного віку і до самої своєї загибелі, паралельно перед очима читача пропливає все життя тогочасного Тибету - політичне життя, взаємовідносини між туси різних провінцій Тибету, їхню боротьбу за владу, поширення на теренах Тибету опійних воєн, стосунки з "білими" та "червоними" китайцями, і кожен повинен обрати свій шлях, але від вибору залежить,подекуди, не лише життя, але і збереження власних коренів та самоідентичності. Алай намагався розповісти нам про свою Батьківщину, її історію стосунків з великим, войовничим сусідом - Китаєм, і, на моє переконання, це автору вдалося в повній мірі. Місцями роман був дещо нуднуватим, але в цілому, для тих, хто хоче ознайомитися з непересічною культурою Тибету, він підійде якнайкраще, тим паче подібних романів з подібною тематикою не багато. Раджу для читання!!!

Не скажу, що це якийсь шедевр, але досить непогана книга, цікава, хотілося читати і читати, знати, що там далі. Кому цікава Азія, її звичаї, побут, книга для них. Так, будуть деталі поїдання китайцями щурів, розповідь про те, як із Китаю в Тибет прийшов сифіліс, як в Тибеті з'явився опій, навіть опис туалету(самої споруди) із інструкцією в художній формі, як ним користуватися, але, погодьтеся, все це буденні речі, тому було цікаво... А поїдання щурів... Ха-ха...Для китайців це смачно. А якщо серйозно... В книзі йдеться і про основи тамтешніх релігій, я не знала, що взагалі існують туси як володарі незначних земель, як передається влада до спадкоємців. Інтимна лінія теж представлена дуже яскраво, ми знаємо особливості особистого життя ледь не усіх головних героїв, навіть сексуальні сцени є. Багато невірності, невпорядкованих відносин, чесно, нагадує стосунки в теперішньому світі. Так, відрізають язики, відрубують руки.. Але все це надає яскравості сюжету. Якщо любите пригодницьку літературу, купуйте Алая. А одну зірку зняла якраз-таки за оту невпорядковану любов.