"Вогні небес" - це п'ята книга циклу "Колесо часу" і також одна із найоб'ємніших частин даної історії. В цій книзі дуже багато екранного часу виділеного Ранду, Мету та дівчатам. Якщо в попередній книзі багато уваги було приділено таверенству Перрина, то нині екранний час дістається Мету. Кожна лінія є цікавою, а сюжетні повороти просто неможливо було передбачити. Історія розвивається і розквітає.

Сюжет зосереджується на переслідуванні і втечі, де Ранд дедалі глибше входить у роль Відродженого Дракона, а світ реагує на нього страхом, інтригами і війною - сила зростає швидше за контроль. Події стають різкішими і напруженішими, багато руху, зіткнень і кульмінацій, атмосфера постійної загрози і наближення катастрофи. Персонажі роблять жорсткі вибори, союзники стають небезпечними, а вороги - надто близькими. Для мене роман цікавий саме відчуттям перелому - це книга, де серія остаточно темнішає, а фінал б’є сильно і залишає після себе тривожну тишу.

Книга продовжує розповідь про світ «Колеса часу», що котиться до Тармон Гайдон – Останньої Битви з Мороком. І хоч до самої битви ще далеко, повільно відбувається розстановка фігур на шахматній дошці. В цій книзі зовсім не буде лінії Перрина, що для мене було мінусом, оскільки саме він є найулюбленішим персонажем з трійки таверенів, але він отримав свій ефірний час в попередній, тож можна поки лишити його в спокої. Зате більше часу приділено Мету Коутону, який також проходить через горнило свого становлення як знакової фігури, і він знайде чим здивувати кожного – як в світі Колеса Часу, так і читачів. Джордан – майстер слова. Всі куточки надзвичайно продуманого світу, які він описує, ти бачиш сам внутрішнім оком, відчуваєш запахи, споглядаєш дивовижні краєвиди. І жоден персонаж не є пустим. Події закручуються з кожною прочитаною сторінкою все сильніше, а рівень епічності задуму просто зашкалює.