Жорсткий поворот подій змушує героїв вирушити у подорож за важливим артефактом. Паралельно ми бачимо гризоти і зростання (досить дратівливе) Ранда, який не готовий прийняти своє покликлання, навчання в Тар Валоні, розширення всесвіту (зокрема, тут серія починає по-трохи відходити за структурою від того ж таки "Володаря перснів", особливо з середини книги) тощо. Перша половина читалася з перемінним успіхом, але друга - краще брала на гачок, ну а останні 100-150 сторінок тут вдалися на ура, з доволі неочікуваними поворотами як для другої книги великої серії.

"Велика полювання" - це друга книга циклу "Колесо часу". Це момент історія дійсно набуває рис самобутності і неповторності. Історія продовжує лінії героїв попередньої книги. Але, в той же час, змінюється як її темп, так і спрямованість. Взагалі, можна сказати що перші три книги даного циклу - це все своєрідний вступ до нього. Ми можемо бачити подібні сюжетні ходи і елементи. Наприклад, герої розходяться на початку книги, а потім сходяться, подорожують від одного міста до іншого однією групою або декількома, і в кінці має відбуватися епічна битва. Але описи локацій, описи народів, описи міст, культур, звичаїв, легенд - це те що Джордан дійство вміє робити. Я не зустрічав нікого в літературі, хто робив би це краще від нього. І можливо, отакі повтори в перших трьох книгах можуть декого відлякати, але мені вони не заважали. З четвертої книги починається основна дія і історія вже змінюється так, як не можна було передбачити, перероджуючись із героїчного фентезі з ознаками епічного на дійсно епічне фентезі. Але це не применшує цікавості і значення всіх перших трьох книг.

Друга книга «Колеса Часу» розширює світ і ставки. Герої вирушають у небезпечне переслідування викраденого магічного артефакту, а шлях веде через нові країни, культури й загрози. Сюжет стає динамічнішим, з’являється більше політики, пророцтв і відкритих конфліктів між світлом і тінню. Це вже не вступ, а повноцінна пригода, де персонажі починають усвідомлювати свою роль у великій грі долі.