Ця книга є напрочуд гарним посібником з історіографії, але крім цього це цілісна праця, яка знайомить читачів з історією історичної науки, саме про це хочеться сказати декілька слів. Перший розділ найбільш цікавий саме історикам де розповідається про теорію та методологію історіографії. А от другий розділ, який має назву “Історія української історіографії” веде оповідь Про становлення та розвиток української історіографії починаючи 90-х років 19 століття до 90-х років 20 століття тут знайдеться багато цікавої інформації. В другій частині книги було застосовано інший підхід до історіографічного процесу в Україні цей розповідь про історичну думку та історичне письменство. На мою думку, особливої уваги заслуговує розділ 3, що розповідає про антикварний напрям в українознавстві це і матеріали побуту і видавнича справа. Не варто забувати і про останній, але не за значенням “Розділ 4 Українська історіографія 19-20 століть у контексті національного відродження в Україні” в ньому надзвичайно докладно розкрито досить складний зв'язок національного відродження та історіографічного процесу. Загалом книга по-своєму доносить до читача своє розуміння української історії, починаючи з козацьких літописів і закінчуючи історичними дослідженнями 90-х років минулого століття. Варто відзначити, що після того, як закінчуєш її читати то залишається не тільки знання по темі, але і приємні враження від професійно написаної книги. Її можу рекомендувати всім, хто цікавиться історіографією та історією України.