Напевно тих, хто не знає Тараса Шевченка, або хоча б раз про нього не чув, просто немає. Слова із його ,,Заповіту'': ,,Як умру, то поховайте, мене на могилі'',- більшість пам'ятає ще зі шкільних років, а славнозвісний ,,Кобзар'' є на полиці домашньої бібліотеки майже у кожній сім'ї. Із творчістю Тараса Григоровича Шевченка я також познайомилася у школі. Поеми і взагалі твори поета не надто легкі у сприйнятті. І вони б,здавалося, написані римою і милозвучними українськими словами, а читати їх важко. А все через те, що у сюжеті кожного вірша чи поеми піднімається важливе суспільне питання волі, свободи, важливості життя на рідній землі, засудження боягузтва, жорстокості, і на той час - кріпацтва. Рядки таких патріотичних, наповнених любов'ю до свого народу і мови не втрачають своєї актуальності і сьогодні. Герої Шевченка - це відважні українські козаки і повстанці, а також просто селяни, які хочуть бути щасливими і коханими, а на заваді їм стоїть кріпацтво та жорстокість серед людей. Моїми улюбленими віршами Шевченка є ,,Причинна'', ,,Русалонька'', ,,Лілея'', ,,Катерина'' та ,,Гайдамаки''. У деяких із цих поем у сюжетних лініях присутні казкові елементи і магія. Рекомендую! Цю книгу повинен прочитати кожен свідомий українець!