Леся Українка, Ольга Кобилянська, Людмила Старицька-Черняхівська: три долі, три світи й три авторки, які заклали альтернативу чоловічому простору культури. Наснажений жіночою енергією він з одновимірного почав ставати поліфонічним і довершеним. Особливості цього процесу приростання культури, тонкі механізми її роботи й покликали до життя книгу. Найміцнішим її засновком слугує спроба психобіографічного портретування і творчого устійнення людини епохи, через опцію, яку М. Гайдеґґер називав «буттєво-історичним діалогом». Діалогом, що відкриває унікальні можливості зрозуміти видатну постать у головних
вимірах існування.

Книгу адресовано всім, хто цікавиться українською модерною культурою в історико-літературному, соціополітичному, філософському, психологічному, гендерному, постколоніальному насвітленні. Чи можна бути собою у байдужому, навіть ворожому світі? Чому варто йти за мрією, долаючи перешкоди, поборюючи
комплекси та збуваючись страхів? Як індивід стає особистістю, непримітне дівча – яскравою жінкою, а літераторка-початківиця – письменницею? Зрештою як пасіонарна енергія небагатьох мобілізує спільноту на звершення, гідні великої нації? Відповідей на ці та інші питання нашого буття і шукає книга.