Мені стало цікаво, про що можуть говорити такі різні за віросповіданням люди? Тому я і придбала книгу. Розповідь іде від імені журналіста, який супроводжує Далай Ламу. Окрім відтворення діалогів, журналіст ділиться власними враженнями та думками, що створює ефект оповіді від першої особи, тому читається книга дуже легко. До книги я знала загальні відомості про Давай Ламу і взагалі нічогісінько про єпископа Тута. Мене вразило, яка важка доля у обох чоловіків та як вони зберегли любов, милосердя, співчуття та добро у своїх серцях. Вони жодним чином не засуджують своїх кривдників. Хоч Далай Ламу довелося тікати з рідного Тибету, хоч його і хотіли вбити, та він жодним словом не дорікає своїм ворогам. Чи знали ви, що донька єпископа - лесбійка? Так, вона представниця ЛГБТ, але батько любить її і не засуджує. Сподобалося, що у розповіді ні Тута, ні Далай Ламу не канонізують, не роблять з них працівників. Вони - звичайні люди, зі своїми слабкостями. Наприклад, під час медитації журналіст розмірковує, що йому важко досягти тієї єдності і спокою, про які всі говорять. А особливо непорушності, чоловікові важко сидіти на місці. Він підглядає за Далай Ламою і... бачить, як той показав носа! Якщо навіть Його Святість не може втриматися від звичайних людських потягів, то, отже, слабкості тіла - це нормально. Книга розповість про тонкощі співчуття, милосердя, страху, сорому та інших людських відчуттів. І багато що перегукується у здавалося б таких різних релігіях, як християнство та буддизм. Істина досить проста для всіх релігій і всього світу: Бог є любов. І немає ніякої різниці, якого ти віку, статі, віросповідання, кольору шкіри та статусу. Саме про це говорять у дружній бесіді між собою єпископ Туту та Далай Лама.

Книга з цікавою назвою «Книга радості» була написана двома співавторами Далай Лама та Десмонд Туту. Відразу хочеться відзначити специфічний шрифт використаний у виданні, але це тільки підтвердженням експериментаторського хисту видавництва. Автори відомі духовні лідери і обоє володіють Нобелівськими преміями миру. Ця книга – результат зустрічі цих двох релігійних гігантів. Видання унікальне, адже вперше бачимо задокументовану подію між лідерами двох різних релігійних напрямків. Книга просякнута добром, і не зважаючи на муки, біль та страждання, мудрим лідерам вдалося зберегти своє тепло, доброту та радість. Часто люди ігнорують відчуття болі та страждання, але це не правильно – твердять головні герої, стверджуючи, що радість та біль крокують поряд. У книзі описані події тижневого періоду. Книга допоможе вийти з пригніченого психологічного стану та підніме настрій. У книзі багато прикладів, наведені древні притчі, які розказували духовні лідери. Книга має цікаве оформлення, формат менший ніж звичний, папір цупкий, кремового кольору, переклад бездоганний. Рекомендую всім читачам!

Ця книга - одна з найкращих, що я прочитала у 2017му. Вона - неймовірний посил добра і людяності, якого так не вистачає в нашому світі. "Книга радості" - це занотована Дугласом Абрамсом зустріч двох давніх друзів - Далай-лами та Десмонда Туту. Їм обом за 80, у обох було не легке життя, обоє стали живими легендами і обоє не втратили оптимізму і віри в краще. Постать Далай -лами відома нам усім, а от Десмонд Туту - англіканський архієпископ, володар Нобелівської премії миру (як і Далай-лама), у свої 86 Десмонд хворий на рак, але при цьому не здається, радіє життю, прагне до миру та любові в світі. Що цікаво, дочка Туту - нетрадиційної орієнтації, в даній книзі говориться про її шлюб з іншою жінкою і батько - архієпископ не вважає таку любов чимось страшним чи гріховним. Далай -лама і Десмонд два шалапути (як вони себе називають), всю книгу від підколюють один одного, бо вміти посміятися над собою, то тех великий талант. Ці два неймовірних чоловіки закликають шукати позитив абсолютно в усіх речах, що трапляються з вами. І я таки з ними згодна. "Страждання є неминучими, але ми самі обираємо, як на них реагувати" А ще вони закликають не зациклюватися на собі, а вчитися співчувати і допомагати іншим. "Я лише хочу сказати, що найбільша радість для нас - це коли ми намагаємося робити добро іншим" При чому мове йде не стільки про фізичні вчинки, як навіть про наміри та думки. Належачи до абсолютно різних вірувань Далай-лама і Десмонд Тоту закликають людей не приймати лише свою віру, як єдину істинну, а бути мудрішими і дозволити право іншим вірити в те, що вони вважають для себе кращим і правильним. "Ми повинні навчитися жити разом, як сестри й брати, аюо загинемо всі разом, як дурні." Ця книга - неймовірна. В ній багато радості і світлого суму, а в кінці навіть є вправи для медитацій, які зможуть подарувати вам дещицю радості - практики радості. Раджу до прочитання. Вона не відкриває якихось абсолютно нових істин, а просто нагадує, що слід бути людьми і тоді всьо буде ок.