Як тільки побачила цю книгу – вирішила прочитати. Рекомендую до прочитання психологам та людям, котрі працюють в різних реабілітаційних центрах. ЦИТАТА: «… спільним знаменником психологічної травми є відчуття «інтенсивного страху, безпорадності, втрати контролю та загрози знищення». Україна перебуває в стадії війни і є військові, котрих потрібно рятувати від її наслідків. Прикро, коли бачу хлопців, котрі продовжують воювати вдома, з родинами, на вулиці. ЦИТАТА: «Дослідження визволених військовополонених постійно виявляють підвищену смертність у результаті вбивства, самогубства та підозрілих нещасних випадків» Авторка наводить цікаві дослідження травми та подає страшні історії з життя. ЦИТАТА: «Очевидно, що такі умови існують у в’язницях, концентраційних таборах та таборах рабської праці. Такі умови можуть існувати й у релігійних культах, борделях, закладах організованої сексуальної експлуатації, а також у сім’ях.» Не всі ці страшні історії мають позитивне закінчення. ЦИТАТА: «Справжнє розкаяння кривдника є рідкісним дивом. На щастя, постраждалі особі не треба на нього чекати. Її зцілення залежить від відкриття зміцнювальної любові у власному житті; воно не вимагає, щоб ця любов поширювалася на кривдника. Як тільки постраждала особа завершить оплакування травматичної події, вона може з подивом виявити, наскільки нецікавим став для неї сам кривдник і наскільки мало її турбує його доля. Вона може навіть відчувати сум та співчуття до нього, але це відсторонене почуття – не те саме, що прощення» В Україні відсутня культура звернення до психологів. Просто людина відчуває, що щось не так з її життям. ЦИТАТА: «Гіперзбудження, що є першим основним симптомом посттравматичного стресового розладу, травмована особа легко лякається, дратується на незначні провокації та погано спить» «… намагання уникнути переживання травми занадто часто призводить до звуження свідомості, втечі від спілкування з іншими та погіршення якості життя» Дуже вірю в те, що відкриються та будуть повноцінно працювати центри реабілітації психологічних травм в Україні. Авторка описала різні етапи роботи з травмою. Цікавий досвід роботи в групах. В них зовсім інший результат, аніж в індивідуальній терапії. ЦИТАТА: «Коли у групах формується згуртованість та довіра, відбувається комплексний процес віддзеркалення. Що більше учасник відкривається іншим, то більше він може від них отримати.» Чи можна у себе виявити травму? Можливо. Варто звертатись до психолога тоді, коли відчуваєш потребу. ЦИТАТА: «Одужання постраждалої особи має грунтуватись, не на ілюзії, що зло переможене, а радше на знанні, що воно не має повної влади, та на надії, що у світі ще можна знайти цілющу любов.» «… ті, хто забуває минуле, приречені на його повторення, адже привселюдне висловлення правди є спільним знаменником усієї діяльності» «Постійно нагадуючи собі, що пацієнт сам відповідає за своє життя, терапевт не повинен підганяти його особистий розвиток» Іва Репницька

Книга под названием "Психологічна травма та шлях до видужання. Наслідки насильства - від знущань у сім'ї до політичного терору" это именно то литературное произведение которое можно назвать очень полезным поскольку темы откровенно обсуждаемые автором действительно не должны оставаться в тени. Несмотря на то, что стоимость книги весьма привлекательная и даже можно сказать бюджетная качество самого произведения, а также художественное оформление книги очень удивляет читателей причем исключительно в положительном смысле.

Приобретала эту книгу, так как было интересно узнать какие существуют методы помощи людям, которые пережили насилие в семье. К сожалению не всегда есть возможность обратиться за помощью к специалисту и свободно открыть свою душу нараспашку, поэтому приходится искать другие возможности, как например набираться опыта и мудрости из подобных книг. Сама книга написана достаточно приятным языком, во время чтения не возникает трудностей с пониманием того, что хочет донести автор. Все очень понятно и доступно. Все очень четко построено, сначала идет описанием причин, как возникают проблемы и конфликты, а затем предлагаются варианты решения каждой из ситуаций. В принципе мне удалось почерпнуть много полезной информации, которая помогла мне по новому взглянуть на проблему и подойти ближе к ее решению. Но все как бы ни было легко все описано, решить подобные проблемы на деле же значительно сложнее. Мне бы хотелось чтобы в книге было больше примеров, по которым можно было бы ориентироваться. А так в целом книга очень хорошая, которая подойдёт как начинающим психологам, так и людям, которые подверглись насилию и не могут справиться с последствиями.