Мустафа Гусар — колишній солдат і поет-початківець. Унаслідок пережитого й побаченого за роки війни у нього тепер, у мирний час, біполярний розлад, і тільки-но йому вдається зібрати розбиті уламки свого життя докупи, як усе знову розвалюється: на спогади про країну, якої більше не існує, про війну та смерть. Порятунок і вихід із заплутаного лабіринту свого розуму він шукає у письмі. Так він повертається на береги свого дитинства, на береги річки Уни в Боснії і Герцеговині, у бабусин дім. І так він — рік за роком, рибина за рибиною, крапля за краплею — проживає, прокручує своє життя заново, від початків дотепер.

За цю книжку автор отримав премію ім. Меші Селімовича у 2011 році та Літературну премію Європейського Союзу в 2013 році.