Вкрай важлива книга для всіх мислячих людей. І для розширення кругозору, і для практичних дій. Мені особливо сподобалась, оскільки автор (журналіст) розглядає цивільну авіацію як найдосконалішу сферу, яка робить найретельніші і найкорисніші для людства висновки внаслідок розслідування авіакатастроф. З самої назви зрозуміло, що Метью Саєд закликає детально вивчати суть помилок, які призводять до смертельних наслідків, передусім в медицині, використовуючи всі дані умовних «чорних скриньок». Власне робота над помилками, їхнє вивчення, з’ясування джерела їхнього походження, особливо помилок систематичних є запорукою якнайкращого функціонування всієї галузі чи окремої бізнес-одиниці. В більшості сфер люди схильні діяти відповідно до своїх переконань і навіть у випадку доказів неправоти підганяють пояснення ситуації, помилки під себе або ж ЗВИНУВАЧУЮТЬ КОГОСЬ, САМОВИПРАВДОВУЮТЬСЯ, ЗНАХОДЯТЬ ЦАПА-ВІДБУВАЙЛА. Якщо Ви читатимете цю книжку протягом кількох місяців, то помітите, що саме так все і працює навколо нас (тобто мало хто прокручує ситуацію, розслідує, розбирає з метою аби більше такого не траплялось). Мета цієї праці – принципове інше бачення помилок. Сильна сторона книги – реальні приклади як неправильно робляться висновки і знаходять псевдовинних, як неправильно досліджують ефективність якогось заходу, кампанії тощо. В такій викривленій реальності чималу роль грають ЗМІ. Наприклад, якщо ми чуємо повідомлення, що машина, перевищуючи швидкість збила пішохода, ЗМІ і ми однозначно і заочно звинуватили водія (видно п’яний або дурний). А детальне вивчення всіх обставин може навести до висновку, що шофер в реальності здійснив подвиг, вимушено відвернувши цим ще більш масштабну аварію. Засмутила правда про медицину як таку. Не лише у нас. Ця надважлива галузь залишається переважно в темряві, надаючи перевагу невизнання помилок, неправильно встановлених діагнозів, помилкових дій медперсоналу чи неправильної обраної терапії. Щодня смертельно хибних дій лікарів стільки, що це можна перевести в падіння повного пасажирів аеробуса кожні 12 годин. Власне сама статистика лікарень настільки неточна, що справжніх масштабів ми можливо й не знаємо. Тематика робіт Саєда тісно перегукується із працями Д.Канеманом. Якщо Ви зацінили «Мислення швидке й повільне», то «Мислення за принципом….» це двоюрідна сестра першої. Саєд намагається достукатися до нашої щоденної зашореності. Цікаві приклади як не можна покладатися на нашу пам’ять, бо вона часто геть підводить (ляпсус-історія з Нілом Деграсом Тайсоном) і про фатальну помилку через неймовірний збіг обставин (лівійський літак з французьким екіпажем збитий ізраїльтянами над Єгиптом). Ці історії я зачитував друзям. Сам перечитав двічі. Шкода, що зиск від такого принципу мислення "чорної скриньки" може бути лише, якщо є бажання і вміння дослідити, визнати помилку, виправити, поділитися з іншими. Тобто тим, кому подобається аналітична розкрутка ланцюга подій, які призводять до катастрофи точно строго рекомендовано.