Чесно не розумію захвату щодо цієї книги. І проблема навіть не в моїх очікуваннях. Після прочитання склалося враження ніби це чернетка, в не повноцінна книга та ще й з такою епічною анотацією. Подивимось детально: Мова — неприродна українська, кальки, кострубаті конструкції, купа повторів. Стиль — відчуття чернетки, шаблонні описи, використання однакових формулювань, діалоги на рівні "ствршокласниця писала фанфік". Сюжет — багато важливого не розгортається в сценах, а просто повідомляється. Персонажі — їхні характеристики декларуються автором або ж іншим персонажем. Але в тексті немає підтвердження цих суджень. Нам просто одного разу (або не одного) хтось сказав,що ця людина розумна, а та тиран. Стосунки — не вибудовуються, а часто просто називаються вже готовим фактом. Єдина лінія стосунків,котра хоча би трохи розкрита - Адель&Лука. Світобудова — цікава ідея, через яку,власне я й захотіла прочитати книгу. Але то було до моменту як поміж втіленнями небесних тіл (інкарнатів) з'явилися відьми котрі,вміють обертатись на драконів. Сюди ще тільки вампірів додати. Логіка світу: інкарнати почали з'являтися невідомо чого, Тиша 15 років тероризує місто, 10 з яких неймовірно відважні Пекельні Джентельмен браво захищають людей,проте за весь цей час вони не спромоглися ні розгадати причину та природу цього явища, ні хоча би знайти зброю,котра може поранити чи вбити демонів. Чим займалися весь цей час не зрозуміло, чому їх вважають цінними-також. Так само як і не зрозуміло до чого тут пекло й демони, якщо головні фентезійні персонажі це інкарнація Сонця, Юпітера, Марса та інших планет, зірок і (не буду спойлерити) інших небесних тіл. Драматичні моменти — замість повноцінної сцени часто отримуємо короткий переказ. «Розум та хоробрість» Адель так само як і її обраність, то окрема історія. Текст каже, що вона розумна, але її рішення та міркування не створюють такого враження. За весь книгу вона не зробила нічого мудрого чи кмітливого. В ці моменти "просвітлення" стосовно чиїхось задумів змушують лише завернути очі. Людину вислали на ринок купити шипшину і лишетам вона розуміє, що то, мабуть, була змова й вона втрапила в пастку. Подумати про те, що шипшину можна назбиратив лісі,в якомувони живуть (і де збирають інші трави) вона якось неспромоглася. І це лише одна сцена. Єдине, що вартісне в ційкнизі - оформлення, але навряд чи є сенс платити за це майже 600 гривень. Краще витратити їх на інші книги.

Першу частину трилогії читала ще під час перший блекаутів зі спеціальним ліхтариком для книжок - ця книжка тоді дійсно допомагала менівідволіктися відбентежних подій і... зануритися в не меншбентежні події Сонячного королівства. Основноюфішкою даного твору є ухил магії в сторону космосу,тобто основнідієвці історії черпають свої сили не від природи, електричних імпульсів чи власної думки, а від далеких планет і зірок, що, на мою думку, є доволі цікавим ходом. При цьому знаки зодіаку чи карти таро не стали додатковим елементом. Хоча книжкатакожпереповненна рядомтропів, з якими читачі стикалися неодинраз - це і тема обраних, і спасіння в останній момент, іпереодягання звдаванням із себе хлопця. Також авторка інодіперегинає з пафосністю - майже все тамрозшите золотом, дорогоцінним камінням... Але при цьому всьому, якщо не ставитизавищені очікування, отримати задоволення від прочитання, звичайно, можна. Можназапримітити і цікаві елементи сюжету, і почерпнути щось для себе. Окрема потішило те, що головна героїня-обрана-бажанааждля 2-3 не останніх людей в королівстві не впадає у відповідні метання - її єдиною турботою протягом всієї книжки є життя брата та її власне. То жподовження однозначно будепрочитане - все таки цікаво чим закінчиться ця епопея.

Книга з присмаком ностальгії. Не можу описати її ніяк інакше. Нортаючи сторінки я знову відчувала себе школяркою, що читає пригодницьке фентезі про гостру на язик героїню (звісно обраних) в оточені різноманітних хлопців: пихатих, сильних, сміливих, різких і, безсумнівну, нею зацікавлених. Сюжет, хоча й простий, але цікавий. Так, дорослій мені, повороти здалися передбачувани й трохи наївними, але дитина всередині мене задоволена легким слогом і трохи смішнявими перепалками підлітків😁 Не хочеться оцінювати цю книгу, бо вона подарила мені приємні години й повернула на мить у мрійливе дитинство. Мені сподобалося. Про наступні книги хтось каже, що стає усе краще, хтось навпаки стверджує, що серія скочується... Я не знаю, що мене очікує, але спробує👀 P.S. окремо відмічу, що і переклад, і редактура мені дуже сподобалися (знадуючи емпатів... це просто мед для очей був). А от ілюстрації до читання мені подобалися більше, ніж після😅