Книга унікальна тим, що вона торкається питання винищення ромів у концтаборі під час другої світової війни. Здебільшого всі чули про винищення євреїв, а про винищення ромів знають напевно одиниці. Але, мені здається, про винищення ромів ми дізналися лише завдяки історії Діни Готлібової - єврейської дівчини, яка потрапила у концтабір Аушвіц і завдяки хисту малювати опинилася в епіцентрі винищення ромів Європи. Насправді книга невелика, а оповідь про ромів ще менша. Трохи на початку, коли Діна малювала їхні портрети для доктора Менгеле, а потім наприкінці. Більшу частину цієї нон-фікшн книги займає історія про те, як після війни Діна, яка переїхала до Америки, намагалася відібрати акварелі у музею Аушвіцу. Місцями були і зовсім недоречні епізоди як, наприклад, встановлення християнського хресту на єврейському кладовищі в Аушвіці наприкінці 1980-х. До історії Діни та ромів ніякого відношення. Ще помітив деякі нестиковки, пов'язані з тим, що авторка цитує різні джерела, які між собою суперечать. Але водночас мушу зазначити, що це чи не єдина книга на цю тему і тому, попри деякі недоліки, я її рекомендую до прочитання.

Книга "Акварелі" не просто так отримала таку назву. По-перше, основна лінія, яка є стержнем книги, розповідає нам історію життя художниці Діни Ґотлібової. Молодою дівчиною вона разом з мамою потрапляє в справжнє пекло - концтабір Аушвіц-Біркенау. Шансів вижити там практично не було, але рятує її... Білосніжка. Діснеївський персонаж, намальований на стінах бараку, привернув увагу справжнього диявола - німця, що проводив досліди над ромами. Для дисертації йому потрібні портрети циган, тож він забирає Діну виконувати цю роботу. Чи був у неї вибір? Думаю, запитання тут зайве. Тож вона створює цілу серію портретів аквареллю, які згодом стануть доказом у справі звірств нацистів. А сама Діна ще зазнає розкішного життя. Її доля - готовий сценарій голлівудського кінофільму. По-друге, саме манера письма авторки фрагментарна, уривчаста. Вона малює загальну картину ніби мазками, залишаючи простір для читача. Подумати тут буде над чим, тож не очікуйте на просту розповідь. Книга також подає безліч цікавої інформації про один із найзагадковіших народів - ромів. Їхні традиції і звичаї, світогляд і життєву філософію, а також історію. Ніколи не знала раніше, що в Аушвіці був окремий табір, призначений для циган. І вони постраждали від чуми нацизму не менше інших. Також багатогранно подана інформація про повоєнний період. Зазвичай, книги про війну закінчуються разом із війною. Та, на жаль, вона продовжувалася, хоча й в інших сферах, на інших рівнях. В житті не все так просто і відголоски війни ще довго "стукають у двері". Хочу зазначити, що це не художня книга. Нон-фікшн з великою кількістю спогадів і цитат, але який точно запам'ятається. Просто більше таких книг я не зустрічала. Варто читати всім, хто цікавиться минулим людства. Перш за все, щоб не допустити подібного у майбутньому.